Дві прості умови успішного зберігання.
Зберігаю картоплю в теплій квартирі — вона не в'яне і не проростає протягом двох місяців і довше, всупереч загальноприйнятим правилам. Всього дві простих умови забезпечують успішне зберігання, інформує Ukr.Media.
Сумніваєтесь? Перевірте самі! На диво, картопля цілком може зберігатися в приміщенні з температурою +16…+22 °C. Саме так я вчинив минулого року, коли обставини змусили зберігати врожай вдома. Результат виявився несподіваним, і я вирішив повторити цей досвід знову.
Минулого року 20 кілограмів картоплі пролежали в квартирі з січня по кінець березня. Вона не проросла і майже не втратила в якості. Лише наприкінці березня бульби, що залишилися, стали злегка в'янути, але це сталося через те, що я випадково порушив один з принципів зберігання, який виявив випадково.
Цього року я знову вирішив частину врожаю залишити в квартирі, щоб переконатися, що метод дійсно працює.
Передісторія. Як я зберігав картоплю
Зовсім випадково я виявив метод зберігання картоплі, який працює всупереч всім правилам і усталеній практиці.
Картопля знаходилась у звичайних картонних ящиках на утепленому та опалюваному балконі. Кожен ящик був об'ємним, вміщуючи близько 10 кг бульб.
Ящики були щільно заповнені, а зверху ретельно укриті мішковиною, складеною в кілька шарів. В одному з ящиків картопля знаходилась у сітці, теж щільно наповненій. Цей нюанс, як виявилося, відіграє важливу роль.
Таким чином, бульби були “герметично” захищені від потрапляння світла і зайвого тепла.
Чому я обрав саме такий спосіб зберігання? Чесно кажучи, це вийшло випадково — довга і не дуже цікава історія.
Дві умови зберігання в теплі:
Умова №1: Повна темрява
Для успішного зберігання картоплі в теплому приміщенні необхідно забезпечити повну темряву.
На практиці я помітив, що там, куди потрапляло світло через недбале укриття ящиків або часте їх відкривання, картопля починала активно проростати, навіть у жовтні. Це стало для мене несподіванкою — виявилося, що картопля готова рости навіть восени! Хоча, якщо замислитися, два врожаї на рік теж нікого не дивують, то чому б і ні? Просто раніше я ніколи не зберігав картоплю в умовах міської квартири.
Однак можливо, що справа не тільки у світлі. У прочинені ділянки ящиків разом з променями світла потрапляло і тепло, що могло також вплинути на проростання.
Хтось може заперечити: «Але ж картоплю можна проростити і в темряві». Згоден, це дійсно так, і мене це теж здивувало. Але саме тут на допомогу приходить друга умова, яка, як виявилося, теж відіграє вирішальну роль.
Умова №2: Герметичність укриття
Ключ до успішного зберігання картоплі — це герметично закриті ящики, які щільно заповнені та надійно укриті. Саме це виявилося основним секретом збереження картоплі всупереч звичним правилам.
Там, де світло і тепло проникали через недбале укриття, картопля починала проростати або втрачати вологу. Але в тій частині ящика, яка залишалася повністю ізольованою від світла і тепла, бульби залишалися в ідеальному стані: не в'янули, не зморщувались і не проростали.
Особливо здивувала мене картопля, що зберігалася в сітці. Завдяки щільній укладці, бульби фактично захищали одна одну від світла, зберігаючи свою свіжість. Недарма в магазинах і при транспортуванні картоплю часто залишають у сітках — це не тільки зручно, але й допомагає подовжити її термін зберігання.
Цього року я вирішив провести експеримент. Обірвавши паростки на картоплі, знову укутав її і почав спостерігати. Для додаткового ефекту я перемістив ящики ближче до вікна, де температура трохи нижча, приблизно +16…+18 °C.
Висновок
Згоден, зберігати картоплю в квартирі — це не найзручніший метод. Постійно укутувати ящики, стежити, щоб не потрапляло світло, і турбуватися, щоб картопля не “перегрілася” — справа клопітка.
До того ж, навесні минулого року, незважаючи на всі зусилля, паростки все-таки почали пробиватися. Але до цього часу картопля вже отримала достатньо світла і тепла, а бульб, що залишилися, було зовсім небагато. Та й що тут вдієш — природу не обдуриш.
Тим не менш, для мене цей досвід виявився корисним. По-перше, не довелося тягати картоплю з льоху. По-друге, вона завжди була під рукою — принаймні, на два місяці і навіть трохи довше.
Ну і, звичайно, сам експеримент був цікавий, тому я вирішив повторити його знову.
Не закликаю використовувати цей метод — раптом у когось не спрацює. Просто ділюся своїм випадково вдалим досвідом тривалого зберігання картоплі в умовах квартири.
