Вирішила зробити мамі сюрприз. Взяла її улюбленої їжі. Дзвоню в домофон. Ніхто не відповідає. Дивно. Знайшла запасний ключ. Відкриваю. Бачу чоловічі черевики. Знайомі, це були черевики мого чоловіка. Що я побачила, думаю, ви і самі здогадалися

Коли моїй мамі було 17 – на світ з’явилася я, у 18 вона вийшла заміж, а через 5 років розлучилася. у 24 знову вийшла заміж і знову не вдало.

Чоловіків мама завжди обирала багатьох, ставних, красенів. Коли ми йшли по вулиці з мамою і її черговим компаньйоном, здавалося, що старша сестра з хлопцем веде на прогулянку свою молодшу сестру. Вона відвідувала салони краси, купувала дорогий і стильний одяг, взуття. Ми кожні пів року літали за кордон на відпочинок.

Зараз їй 37, мені 20. Вона володіє двома салонами краси (спасибі черговому багатому залицяльникові), і невеликою кав’ярнею (її вона подарувала мені на 18-річчя). У нас завжди були чудові відносини. Ми, як кращі подружки, ходили в кіно, по магазинах, обговорювали хлопців. Ми були найближчими людьми одна для одної. Були …

Два роки тому, коли мені виповнилося 18 років, я познайомилася з Сергієм. Йому було 25. Нам було настільки цікаво разом, що було не до думок про різницю у віці. Кожен день після навчання він забирав мене і відвозив обідати в маленький італійський ресторанчик. Тоді він був уже заступником гендиректора в медіа-холдингу. Дуже добре заробляв. Я, до речі, вчилася на факультеті медіа-комунікацій. Він возив мене до себе на роботу, показав, як влаштований медіа світ, водив в студії звукозапису та інші робочі приміщення. Мені було дуже цікаво бути з ним. І йому.

Минуло пів року. Кращі пів року в моєму житті: квіти, прикраси, подарунки. А потім він запитав про мою родину. Мовляв, хоче познайомитися. Мені зовсім не хотілося цього робити. Як би я не любила маму, вона була не хорошою людиною. Вона б розтоптала його, незважаючи на хороший заробіток і приємну зовнішність. Я запропонувала не поспішати зі знайомством. А він наполягав. І заявив, що хоче, щоб я переїхала до нього. А тут без знайомства не обійтися.

Я відтягувала цю розмову, так минуло ще пів року. Ми відзначили першу річницю. І я здалася. Попередила маму, що ввечері прийду з хлопцем. Вона, природно, побігла в салон краси, і по нову сукню. Складалося враження, що вона готуватися познайомити хлопця, а не я. Вона була в своєму репертуарі. Замовила устриці, ікру, якісь морські гидоти, стейки, шампанське. Накрила стіл в кращому вигляді, тут їй спасибі.

Сергій приїхав красивий, як і завжди. Блакитна сорочка, світлі джинси, два величезних букета. Сіли. Почали базікати, їсти, пити шампанське. Все йшло гладко. Мама мовчала. Я була здивована. Щось з нею не так. Може, що трапилося. На маму це не схоже. Під кінець вечора вирішили з’їсти по шматочку торта. Сергій пішов на кухню різати десерт, а мама носила тарілки. Я відпочивала в кімнаті. Минуло 10 хвилин. Довго, думаю, піду подивлюся. Заходжу. І чи то від шампанського, чи то від спеки, мені здалося, що рука мами лежить на плечі Сергія. Мене пересмикнуло. Я моргнула. Але виявилося, що мама стоїть в двох метрах він мого хлопця. Відкинувши погані думки, я запропонувала якнайшвидше з’їсти торт.

Минуло ще 2 місяці. Сергій зробив мені пропозицію, я остаточно до нього переїхала. Одружилися через місяць. Жили душа в душу. Подорожували, зробили ремонт. Насолоджувалися одне одним. Мама весь цей час була в пошуках нового залицяльника, їй було не до нас. І ось після чергового провалу, вона залишилася одна. Але стежити за собою не перестала.

Я вчилася, ходила на практику на радіо, підробляла в журналі редактором. Одного дня я брала інтерв’ю і опинилася поблизу маминого будинку. Думаю, зайду, зроблю сюрприз, пообідаємо разом. Взяла її улюбленої їжі. Дзвоню в домофон. Ніхто не відповідає. Дивно, думаю. Знайшла запасний ключ. Відкриваю … І бачу чоловічі черевики. Знайомі чоловічі черевики. Серце пішло в п’яти. Це були черевики Сергія. Я чітко бачила його взуття. Я налаштувала себе на максимально позитивні думки. Але те, що я побачила, я не забуду ніколи.

Я прийшла в хороший час, я не застала їх без одягу. Вони стояли біля плити. Мама в халаті. Як вам сказати, я не почала кричати і кидати тарілки. Я просто сказала Сергію, що свої речі завтра заберу з його квартири. Він мене більше не побачить. Мамі я пояснила, що дочки у неї більше немає. Я пішла. Зібрала речі, поїхала до подруги. Я багато плакала. Через місяць ми розлучилися.

Пів року я жила у подруги. Працювала, перейшла на заочне навчання. Накопичила грошей. Орендувала квартиру. Закінчила університет. Влаштувалася працювати в медіа-холдинг (не в той, де працював Сергій). А потім сталося дещо. Мене викликали до ген-директора, мовляв, щось хоче дізнатися. Я зайшла в кабінет. У кріслі сидів Сергій … Він запропонував мені підвищення. Мені хотілося розвернутися, відмовитися. Але я зрозуміла одну важливу річ: мій добробут і щастя для мене важливіше всього на світі. І я погодилася.

Зараз моє життя складається більш, ніж добре. Цієї людини в моєму житті більше немає. Є тільки начальник Сергій Геннадійович. І жінка, з якою ми зідзвонюємося раз на пів року.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Вирішила зробити мамі сюрприз. Взяла її улюбленої їжі. Дзвоню в домофон. Ніхто не відповідає. Дивно. Знайшла запасний ключ. Відкриваю. Бачу чоловічі черевики. Знайомі, це були черевики мого чоловіка. Що я побачила, думаю, ви і самі здогадалися