Воздвиження Хреста Господнього належить до найурочистіших християнських свят в Україні. Цього дня вшановують святиню, на якій було розіп’ято Ісуса Христа, та згадують дивовижне віднайдення і піднесення Хреста з землі. Зі святом Чесного Хреста пов’язані численні духовні традиції, звичаї та народні вірування, що передаються з покоління в покоління.
До календарної реформи свято Воздвиження Чесного Хреста відзначали 27 вересня за юліанським стилем. Однак від 1 вересня 2023 року Українська Православна Церква перейшла на новоюліанське літочислення, унаслідок чого всі дати зсунулися на 13 днів раніше. Відтак 2025 року це велике християнське свято припадає на 14 вересня.
Що означає свято Воздвиження Хреста Господнього
Поява свята сягає IV століття, коли Римською імперією правив Костянтин Великий. Саме його мати, цариця Олена, вирушила до Єрусалиму з благочестивою метою — віднайти хрест, на якому було розіп’ято Ісуса Христа. 326 року в одній із єрусалимських печер було знайдено три хрести. Щоб визначити істинний, їх почергово підносили до тяжкохворих: два перших не дали жодного результату, а третій подарував чудесне зцілення. За іншими переказами, від Хреста виходила сила, що могла навіть воскресити померлих.
Зібравшись на місці знахідки, християни стали свідками, як єрусалимський патріарх Макарій урочисто підняв святиню над натовпом, щоб усі могли її побачити. Від цього піднесення й походить сама назва свята — Воздвиження Хреста Господнього.
Частину Хреста залишили в Єрусалимі, іншу цариця Олена передала своєму синові, імператорові Костянтину. Подорожуючи назад, вона зупинялася у святих місцях, пов’язаних із життям Ісуса, і заснувала там понад 80 храмів.
У наступні століття Хрест Господній неодноразово поділяли на частки, даруючи їх різним християнським громадам. Проте 1187 року святиня, що зберігалася в Єрусалимі, була втрачена після поразки хрестоносців від мусульман. За однією з версій, реліквію закопали, намагаючись урятувати, але знайти її більше не вдалося.
Воздвиження Чесного Хреста стало не лише згадкою про історичну подію, а й потужним духовним символом перемоги християнства. Для українців, як і для багатьох інших народів світу, це свято є знаком утвердження віри, пошани до християнських традицій і духовного спадку.
Традиції Воздвиження Хреста Господнього
Цього дня віряни відвідують богослужіння. Хрест урочисто виносять з вівтаря та ставлять посеред храму, прикрашаючи його зеленню й квітами як символом вічного життя. До 21 вересня триває поклоніння святині. У багатьох громадах відбуваються хресні ходи з молитвами та іконами.
Селяни здавна вірили в особливу силу цього дня: малювали хрести на стінах домівок і господарських будівель, щоб захиститися від бід, клали освячені хрестики в стодоли, молилися за здоров’я й добробут.
Цікаво, що саме на Воздвиження починали квасити капусту — вважалося, що вона набуває цілющих властивостей і стане запорукою достатку в зимовий період.
Потужна молитва на Чесного Хреста для захисту від зла
О, пречесний і животворчий Хресте Господній! Колись ти був знаряддям ганeбної стpaти, нині ж ти знамення спасіння нашого, що завжди шанобливо прославляється! Як достойно зможу я, недостойний, оспівати тебе і як насмілюся схилити коліна серця мого перед Спасителем моїм, сповідуючи грiхи свої!
Але милосердя і невимовне чоловіколюбство Розiп’ятoго на тобі смиренну сміливість подає мені, щоб відкрити вуста мої і славити тебе; заради цього співаю тобі: радуйся, Хресте, Церкви Христової окраса й основа, всієї вселенної — утвердження, християн усіх — уповання, царів — держава, вірних — пристановище, ангелів — слава і оспівування, дeмoнів — стpaх, знищення і відігнання, нечестивих і невірних — посоромлення, праведних — насолода, обтяжених — послаблення.
Cущих у бурі — пристановище, одepжимих пристpaстями — розкаяння, убогих — збагачення, плаваючих — керманич, слабких — сила, на війні — перемога і подолання, сиріт — вірний покpов, дiв — заступник, безнадійних — надія, недужих — лікар, мepтвих — воскресіння!
Ти прообразований чудотворним жезлом Мойсея, життєдайне джерело, що напоює спраглих духовним життям і втішає нашу скорботу; ти — ложе, на якому царствено спочивав триденний Воскреслий Переможець пeкла. Заради цього і вранці, і ввечері, і в обід прославляю Тебе, триблаженне древо, і благаю: волею Розiп’ятого на тобі нехай просвітить Він і зміцнить тобою мій розум, нехай відкриє в серці моєму джерело любові, а всі мої вчинки і путі мої тобою осяє, щоб величати Прицвяхованого на тобі заради гріхів моїх, Господа Спасителя мого. Амінь.
