Вовк здатний по запаху зрозуміти, що він – це він, а інший – це інший

Вовчу самосвідомість визначили по запаху.

Самосвідомість вважається однією з ознак високого розумового розвитку. Самосвідомість — це коли ви розумієте, що ви — це ви, і що ви відрізняєтеся від інших. Перевіряють "самосвідомість" за допомогою дзеркала: якщо індивідуум не розуміє, що в дзеркалі він бачить себе самого, то по відношенню до відображення він поводиться як по відношенню до когось іншого. Наприклад, звір може побачити в дзеркалі конкурента і почати на нього нападати. Або ж, якщо звір мирний, він спробує познайомитися з тим, кого бачить в дзеркалі. Навпаки, якщо тварина намагається вивчити відображення як саму себе, значить, ми спостерігаємо прояв самосвідомості. Скажімо, якщо мавпі поставити фарбою відмітину на лобі, то, подивившись в дзеркало, вона доторкнеться до власного чола — тобто вона зрозуміє, що в дзеркалі відбивається вона сама, інформує Ukr.Media.

Як легко зрозуміти, тест з дзеркалом використовують ті, хто вивчає інтелект тварин. І тепер ми знаємо, що усвідомлюють себе людиноподібні мавпи, дельфіни, сороки, слони і навіть скати манта. Однак з часом щодо дзеркального тесту стали з'являтися сумніви. Може бути так, що тварини насправді сприймають своє відображення як когось іншого, проте в силу розвинених соціальних навичок (а ті види, що проходять дзеркальний тест, дуже часто живуть складним соціальним життям) вони поводяться так, що нам, людям, здається, ніби вони бачать самих себе. Тоді для перевірки на самосвідомість потрібен інший тест — наприклад, такий, який використовували зі слонами. Кілька років тому експерименти проводив дослідник з Кембриджа, який з'ясував, що азіатські слони розуміють, коли вони заважають самі собі — іншими словами, слони відчувають себе у власному тілі.

Інший варіант, коли тест з дзеркалом може бути не дуже коректним, це коли ми маємо справу з тваринами, які довіряють своєму носу більше, ніж очам. Тут теж є свій варіант тесту на самосвідомість — нюховий. Суть тесту в тому, що тварина виявляється перед запаховим «дзеркалом», і далі по її поведінці можна зрозуміти, чи сприймається запах як відображення самого себе або як присутність когось іншого.

Тест із запахом поставили з вовками. Звірі чули або самих себе (тобто запах власної сечі), або товариша по зграї, або зовсім незнайомого вовка. Запахи були або чисті, або з домішкою анісової олії. Коли вовки чули себе або знайомих, вони мало витрачали часу на цей запах. Якщо ж вони чули незнайомого вовка, то його запах вони досліджували більш пильно і навіть намагалися перенести його на себе — тобто валялися по тому місцю, звідки пахло. І якщо в своєму запаху або в запаху товариша вони чули аніс, то знову ж намагалися перенести цей свій і одночасно не свій запах на себе.

У роботі вчених говориться, що коли вовк треться об предмет, позначений чужою сечею, це означає своєрідну соціальну дію, за якою ми можемо судити, що тварина розуміє різницю між собою і іншим. Відповідно, якщо до власного запаху підмішуються незнайомі ноти (на зразок анісу), значить, потрібно відновити власну ідентичність і перейняти незнайомі ноти, якщо вже вони звідкись з'явилися.

В цілому поведінка вовків в експерименті вказувала на те, що вони розуміють, що вони — це вони, знайомі товариші — це знайомі товариші, а незнайомці — це незнайомці. Тобто якоюсь мірою самосвідомість їм властива (що можна було очікувати — все-таки про них давно відомо, що це не дурні істоти).

У тварин взагалі може бути інша картина світу, ніж у людей, якась інформація для них більш важлива, якась — менш, тому, коли ми беремося судити про їх когнітивні здібності, про самосвідомість та інше, потрібно враховувати, що основи їх самосвідомості можуть відрізнятися від наших.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Вовк здатний по запаху зрозуміти, що він – це він, а інший – це інший