Візит Путіна до Китаю став головною геополітичною подією травня 2026 року, викликавши хвилю обговорень щодо майбутнього російсько-китайського альянсу. Російський диктатор прибув до Пекіна 20 травня для проведення масштабних переговорів, які, за даними Кремля, мають завершитися підписанням близько 40 стратегічних договорів. Це перший закордонний вояж очільника РФ у поточному році, що підкреслює його критичну залежність від підтримки Пекіна в умовах міжнародної ізоляції.
Читайте також: Війна в Україні закінчиться у 2026 році: мольфарка назвала дату та умови завершення конфлікту
📌 Коротко про головне:
- Путін прибув до Пекіна для підписання 40 угод про стратегічну співпрацю з КНР.
- Візит відбувся одразу після переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Китаї.
- Москва побоюється, що Росія стала предметом домовленостей між США та Китаєм.
Чому візит Путіна до Китаю має прихований підтекст
Аналітики звертають увагу на те, що візит Путіна до Китаю відбувся одразу після візиту Дональда Трампа до Пекіна. Експертка з питань Азійсько-Тихоокеанського регіону Наталія Плаксієнко-Бутирська зазначає, що така поспішність Москви свідчить про спробу з’ясувати деталі домовленостей між Вашингтоном і Пекіном. Кремль відчайдушно намагається зрозуміти, чи не стала Росія предметом торгу між двома світовими гігантами.
Під час офіційної частини Путін намагався демонструвати ідилію, цитуючи китайські прислів’я про «розлуку, що здається вічністю». Проте за фасадними посмішками ховається глибока тривога. Товарообіг між країнами, який зріс у 30 разів за чверть століття, став для РФ не лише економічним рятівним колом, а й зашморгом, що поступово затягується на шиї російської економіки.
Читайте також: Мобілізація в Україні потребує кардинальних змін: Павло Казарін назвав головні проблеми
Інформують російські медіа, що в аеропорту Шоуду диктатора зустрічали з особливим розмахом: почесна варта, військовий оркестр та масовка зі студентів, які вигукували вітальні гасла. Проте цей театральний ефект не може приховати головного: візит Путіна до Китаю проходить у тіні попередніх переговорів Трампа. Пекін майстерно балансує між Заходом та Москвою, переслідуючи виключно власні інтереси.
На площі Тяньаньмень, назва якої перекладається як «Ворота Небесного Спокою», Путін намагався випромінювати впевненість, згадуючи спільне святкування 80-річчя перемоги у Другій світовій війні. Проте реальність виявилася прозаїчнішою: для пересування делегації використовували російський лімузин Aurus, що стало символом спроб Москви зберегти залишки колишньої величі.
Ситуація навколо візиту Путіна до Китаю залишається напруженою. Попри заяви про «найвищий рівень співпраці», Пекін продовжує уважно вивчати реакцію Вашингтона. Навіть спростування інформації Financial Times про нібито критичні слова Сі Цзіньпіна щодо вторгнення в Україну не знімає питання: чи готовий Китай і надалі підтримувати агресора, якщо ціна такої дружби стане занадто високою через нові домовленості з Трампом? Час покаже, чи стане візит Путіна до Китаю початком нового етапу союзу, чи фінальним актом геополітичної ізоляції Кремля.
