Майже в кожній українській родині є свій улюблений рецепт вінегрету — салату, який нагадує нам дитинство, святкові столи й тепло маминих та бабусиних рук. Але час від часу виникає питання: як же правильно говорити — вінегрет чи вінігрет?
За нормами української мови правильно казати “вінегрет” — з наголосом на останньому складі: вінегре́т. Саме так слово закріплене в словниках. Але багато хто з нас з дитинства чув “вінігрет”, і це теж стало частиною побутової мови. Тож якщо в сім’ї кажуть по-своєму — нічого страшного, головне ж не назва, а смак і тепло за столом.
Вінегрет — страва дуже проста, але саме в ній криється особлива магія. Раніше його готували не щодня, а “на гостину”, і кожна господиня мала свої секрети. Хтось додавав квашену капусту, хтось — огірочки тільки бочкові, а дехто злегка підсолоджував буряк, щоб салат був “правильного” кольору.
А тепер — класичний рецепт справжнього бабусиного вінегрету, який і сьогодні не втрачає свого смаку:
-
2–3 середніх буряки (варені або запечені)
-
2 картоплини
-
2 морквини
-
2 солені огірочки (бажано бочкові)
-
Жменя квашеної капусти
-
Пів цибулини
-
Олія (краще нерафінована, запашна)
-
Сіль, перчик за смаком
Усі овочі нарізати однаковими дрібними кубиками. Спершу змішати буряк із ложкою олії — так салат буде яскравим і не “зафарбує” інші інгредієнти. Потім додати решту продуктів, обережно перемішати, дати настоятися хоча б 20–30 хвилин. І все — перед вами той самий смак, який багато хто пам’ятає ще з молодості.
Вінегрет — це не просто стравa. Це частинка пам’яті, традиції та домашнього затишку, що робить звичайний день трохи теплішим.
