Манера поведінки та спосіб мислення обраного президента США Дональда Трампа надто вже нагадує риторику Кремля, особливо, коли мова заходить про територіальні претензії до союзників.
Оглядач видання Bloomberg Марк Чемпіон вважає, що Трамп справді зробить спробу керувати Америкою так, як Путін править Росією.
При цьому виділено три визначальні характеристики путінізму:
- глибока зневага до демократичних обмежень в управлінні державою та до соціального лібералізму, а натомість – ставлення до влади як до особистої спадщини;
- мафіозне мислення, у якому відносини будуються за принципами особистої прихильності;
- переконання, що світоустрій останніх 30 років після холодної війни був випадковим відхиленням і тепер усе повертається до звичайної “війни всіх проти всіх”, де великі держави домінують над цілими регіонами, розглядаючи їх як власні сфери впливу чи навіть володіння.
Колумніст зазначає, що як не дивно, Трампа і Путіна об'єднує схожий світогляд. Як і російський диктатор, президент США зневажає принципи демократії, цінує особисту лояльність вище за всі інші якості, є націоналістом у широкому розумінні, вважає своїми ворогами лібералів і багатосторонні міжнародні інститути, а також вважає міжнародний порядок, що виник після холодної війни, мертвим.
Діючи у цій логіці, Путін намагається підпорядкувати та помістити в російську зону впливу пострадянські країни, включаючи Україну для Трампа те саме з Канадою, Гренландією, Мексикою та Панамою.
Навряд чи Путін та Трамп діють узгоджено. “Але очевидно, що Трамп, як і Путін, відчуває слабкість у тих, хто сидить за столом переговорів навпроти нього. І порівняно зі США Канада, Європа та Панама слабкі”, – пише колумніст.
Аналітик сумнівається, що Трамп справді готовий задіяти армію для виконання цих своїх забаганок, адже США мають значно кращий інструмент примусу – економічний.
“Цей вид примусу теж прямо з путінських правил гри. Можливо, найкращий урок, який Трамп міг би винести з Кремля, – це довго і уважно дивитися на те, як усі ці торговельні та енергетичні наступи спрацювали для російського сильного світу цього”, – резюмує оглядач.
