Вчені виявили несподіваний зв’язок між зростанням CO₂ у атмосфері та змінами у складі крові людини.
Зростання концентрації вуглекислого газу (CO₂) в атмосфері Землі може відображатися на біохімічному складі людської крові. На це вказує нове дослідження, у якому науковці проаналізували медичні дані за понад два десятиліття.
Про це повідомило видання Science Alert.
Дослідники вивчили результати біохімічних аналізів крові з Національного обстеження здоров’я та харчування США (NHANES). У межах цієї програми від 1999 до 2020 року кожні два роки брали зразки приблизно у семи тисяч людей.
Аналіз показав, що за цей період середній рівень бікарбонату в крові зріс із 23,8 до 25,3 міліеквівалентів на літр. Це приблизно на 7% більше, або близько 0,34% зростання щороку. Водночас науковці зафіксували зниження рівнів кальцію та фосфору — відповідно на 2% і 7%.
Вчені звернули увагу, що ці зміни відбувалися паралельно зі зростанням концентрації CO₂ в атмосфері. За останні десятиліття цей показник збільшився з приблизно 369 частин на мільйон у 2000 році до близько 420 частин на мільйон сьогодні.
Фізіолог дихання Александер Ларкомб з Університету Кертіна в Австралії пояснює, що у крові людини вуглекислий газ перетворюється на бікарбонат. Ця сполука допомагає організму підтримувати стабільний кислотно-лужний баланс. Однак її концентрація також може відображати рівень CO₂, який потрапляє до організму.
За словами дослідників, коли вуглекислий газ розчиняється у крові, він впливає на кислотність. Щоб утримувати pH у здоровому діапазоні, нирки зберігають бікарбонат — буферну молекулу, що нейтралізує надлишкову кислотність. Кістки також можуть брати участь у цьому процесі, віддаючи мінерали, зокрема кальцій і фосфор.
Наразі ці зміни залишаються невеликими й не виходять за межі допустимих для організму значень. Однак моделювання показує, що якщо нинішня тенденція збережеться, то приблизно до 2076 року середній рівень бікарбонату може наблизитися до верхньої межі сучасного «здорового» діапазону. Водночас рівні кальцію та фосфору можуть опуститися до нижньої межі.
За даними палеонтологічних досліджень, протягом щонайменше 150 тисяч років існування Homo sapiens концентрація CO₂ у атмосфері коливалася в межах 280–300 частин на мільйон. Сучасне різке зростання цього показника є безпрецедентним для історії людства.
Дослідники припускають, що організм людини може бути пристосований до нижчих концентрацій вуглекислого газу. Тому подальше підвищення CO₂ в атмосфері потенційно здатне спричиняти поступові фізіологічні зміни на рівні популяції.
