Глобальне потепління – це не тільки спекотні зими та відсутність снігу. Воно змінює саму землю під ногами. В Якутії, поруч із містечком Батагай, ось уже кілька десятиліть росте величезна яма. Вчені називають її Батагайською термокарстовою западиною, а місцеві – простіше і страшніше: “Ворота в пекло”.
З висоти це просто яр завдовжки понад кілометр і глибиною до ста метрів. Але він незвичайний. Він не з’явився через дощі або річки. Він росте через танення вічної мерзлоти, пише Forbes.
Все почалося в 1960-х, коли на цьому місці вирубали ліс. Дерева раніше захищали мерзлоту від сонця, але тепер ґрунт гріється швидше. Лід під ним почав танути, і земля стала просідати. Так і з’явилася перша воронка. А потім – як снігова куля: що більше тане, то швидше руйнується.
Уже в 1980-х кратер став настільки великим, що його почали вивчати. Відтоді він тільки росте, поглинаючи навколишні пагорби. І, на думку вчених, цей процес уже не зупинити.
Так, Батагайка цікава вченим – у ній знайшли рештки стародавніх тварин, навіть дитинча мамонта. Але разом із реліквіями кратер може розкрити і куди більш небезпечні сюрпризи – стародавні віруси і бактерії, заморожені у вічній мерзлоті. У 2016 році на Ямалі вже був спалах сибірської виразки після того, як розморозилася туша оленя. Захворіли десятки людей, загинула дитина.
А ще вічна мерзлота містить тисячі тонн вуглецю і метану. Коли вона тане, ці гази потрапляють в атмосферу, посилюють парниковий ефект, і стає ще тепліше. А отже, мерзлота тане ще швидше.
Це замкнуте коло, де клімат сам себе прискорює. І поки ми сперечаємося про глобальне потепління, земля в Сибіру буквально провалюється під ногами.
Скотт Треверс, біолог зі США, пише: “З кожним талим шаром кратер Батагайка розкриває реліквії давно втрачених світів, водночас вивільняючи сили, які можуть змінити наш власний. У цій зяючій рані, вирізаній кліматом і часом, говорить Земля. Питання в тому, чи готові ми слухати”.
