В понеділок, несподівано, мені зателефонувала свекруха, вона сказала, що через 10 хвилин зайде до нас. Я дуже засмутилася, адже в квартирі повний безлад, їсти я приготувати не встигла, а холодильник геть порожній. Я взялася швиденько мити посуд, але свекруха була вже на порозі

Життєві історії

В понеділок, несподівано, мені зателефонувала свекруха, вона сказала, що через 10 хвилин зайде до нас. Я дуже засмутилася, адже в квартирі повний безлад, їсти я приготувати не встигла, а холодильник геть порожній. Я взялася швиденько мити посуд, але свекруха була вже на порозі

У той час, коли я була ще зовсім малою дівчинкою, коли мама на мене сердилася, то вона постійно мені говорила, що ось вийду я заміж, буде у мене свекруха, ось тоді то я дізнаюся, як добре жити з батьками, коли маєш все готове і працювати за кусень хліба не потрібно. Мама щодня мені говорила, що я маю їх цінувати, адже ще прийдеться мені жити з чужими людьми, і тоді я їх ще згадаю. Хоча мені було вже й не так легко жити зі своїми батьками.

Мої батько й мама були інтелігентними людьми, в будинку ніколи не сперечалися, і не говорили нічого поганого при мені. Але в тихому болоті, як кажуть в нас у народі, ще ті чорти водяться. Моя мама чомусь завжди всім була незадоволена і вічно висловлювала мені свої претензії. У нашій родині не було такого поняття, як особистий простір для себе і вільний час.

Моя мама завжди говорила мені з татом:

– Всі завжди повинні бути при ділі, щоб дурні та погані думки в голову не лізли! твої інтереси і захоплення, зовсім не допоможуть тобі в житті, тому роби так, як ми тобі все говоримо, слухайся нас.

Та й багато моїх знайомих і подруг, які вийшли заміж раніше за мене, не дуже добре відгукувалися про своїх новоспечених свекрух, постійно нарікали на матерів своїх чоловіків. Я не пам’ятаю жодної жінки, яка б розповідала щось хороше про маму свого чоловіка. Я тоді не розуміла, чому так люди живуть.

В глибині душі я десь стала розуміти, що мене чекає не дуже солодке життя й у заміжжі, адже мене всі лише на це настроювали.

А потім я познайомилася з Андрієм. Ми щиро покохали один одного, і вирішили одружитися. Андрій вирішив познайомити мене зі своєю мамою. Він і раніше хотів, щоб ми з нею зустрілися, але я так боялася, що весь час відкладала цю зустріч на інший раз, адже готувалася лише до найгіршого. Про свою матір мій наречений завжди говорив тільки хороше, було видно, що між ними взаєморозуміння та щира любов. Але я й не дуже дивувалася, це ж його рідна мати. Але, коли я розповідала про свою маму, часто щиро дивувався і казав:

– А що, хіба так в житті буває? Ти ж її рідна донька!

Про свою майбутню свекруху Людмилу Андріївну я знала вже чимало, завжди з увагою прислухалася, що про маму свою каже Андрій, вона була вчителем початкових класів, з чоловіком давно розлучена, у неї багато друзів, живе не багато, але люди дуже її поважають та люблять. Коли я це озвучила батькам, вони в два голоси, але особливо на цьому наголошувала мама, сказали, що це пекельна суміш. Самотня жінка, яка працює вчителем, її навіть чоловік не витримав, сам втік від неї, не те, що невістка.

Знайомство з мамою Андрія пройшло на диво спокійно і навіть весело, чого я аж ніяк не очікувала. Я не помітила, як пролетів час, і майже зовсім перестала її боятися, вона мені здавалася милою та привітною жінкою, мені з нею було затишно. Але батьки стояли на своєму, це вона зразу така вся хороша, постривай, прийде вона до тебе ще після весілля, от тоді ти й побачиш її справжню сутність.

Вперше, коли Людмила Андріївна мала прийти до мене в гості, я очікувала її з якоюсь тривогою, але нічого поганого не відбулося. Вона не лазила по моїм шафам, не перевіряла, чи є наліт на чашках. Одного разу вона прийшла раптово, ми зовсім не чекали на її візит. У неї вийшов з ладу автомобіль, вона якраз була поруч з нашим будинком, за нею повинен був приїхати її знайомий. Вона просто зателефонувала мені і попросилася на чай, сказала, що нічого готувати не потрібно, вона не голодна.

Тоді я і подумала, що ось все найстрашніше так раптово починається. Вона напевно це спланувала дуже добре ще заздалегідь. У квартирі не проведено прибирання, до чаю у нас нічого немає, холодильник у мене майже порожній, чоловік лише в магазин ввечері мав заїхати. Що її запропонувати я навіть не знала, та й прибирати було пізно, вона стояла вже, майже, на порозі.

Вона прийшла з тортом, сяюча та усміхнена, як завжди. Ми пили чай і розмовляли так, як подружки, наче ровесниці, які знали одна одну вже багато років. Вона розповіла, що її колишня свекруха не давала їй ніколи вільно зітхнути, завжди лізла в усі їх з чоловіком справи і тому вона розійшлася з її сином. Тоді вона сказала собі, що ніколи і ні за що не буде такою, як та жінка, яка зіпсувала їй життя. Щастя сина для неї не в тому, щоб він жив під її контролем.

– І, взагалі, хочу поділитися з тобою радісною новиною, я заміж виходжу! – сказала вона.

Я дуже здивувалася, але не могла не порадіти за маму мого чоловіка. Їй майже 50 років. Вона дійсно дуже хороша людина, я бажаю лише щастя їй.

Нещодавно моя люба свекруха таки вийшла заміж, вона дуже щаслива. Ми часто телефонуємо одна одній, ходимо в гості, виїжджаємо всі разом на природу. І, можливо, це важко комусь уявити, але з нею мені комфортніше і спокійніше, ніж з батьками.

А найголовніше, що я для себе теж вирішила, що коли мій син одружується і приведе до хати невісточку, я буду такою ж доброю та розуміючою свекрухою, як моя друга мама.

Я щаслива, маючи таку людину поруч. Вона завжди мене зрозуміє, дасть слушну пораду, в найважчі хвилини життя вона завжди поруч зі мною.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

В понеділок, несподівано, мені зателефонувала свекруха, вона сказала, що через 10 хвилин зайде до нас. Я дуже засмутилася, адже в квартирі повний безлад, їсти я приготувати не встигла, а холодильник геть порожній. Я взялася швиденько мити посуд, але свекруха була вже на порозі