Усвідомте нарешті, що не можна прилюдно кричати на дітей!

Сьогодні я представлю вам деякі випадки з реального життя, свідком яких я особисто була.

Це був ранок в аеропорту, сиджу і чекаю вильоту. По сусідству невелике кафе, за столом якого сидить цілком солідний чоловік з сином не старше 5 років. Дитина дотягується до вуха батька і щось шепоче. Раптово батько переходить на дуже гучний крик, чим злякав мене.

– Що ти сказав, туалет? Про що я тебе питав п’ять хвилин тому, а? Що ти мені відповів на питання про туалет? Тепер пісяй собі в штани, ніякого туалету!

Жахливе видовище, він весь палає від злості і плюється слиною. Мат так і ллється з рота татуся, руки стиснуті в кулаки.

Я бачу як хлопчик від страху весь стиснувся і опускається все нижче на стільчику.

Я просто не змогла промовчати і сказала цьому деспотові, що діти в цьому віці не можуть заздалегідь знати, коли їм потрібно буде піти в туалет.

Він подивився на мене таким поглядом, що я подумала і мені дістанеться, але пронесло.

Він встав і поволік за собою хлопчика.

Ось ще. Знову аеропорт.

Стою в довгій черзі на паспортному контролі. Всі втомлені після тривалого періоду, в черзі стояли і діти. Хлопчик щоб не заснути на місці стрибає і бігає з однієї черги в іншу. Тут мати роздратовано смикає його за руку і починає трясти з нестерпним криком.

– Скільки разів тобі говорити, так стій ти спокійно. Порухаєшся ще хоч раз, викличу людей в формі і скажу, щоб тебе забрали за погану поведінку.

Обличчя дитини зблідло зі страху, він боїться повернутися в бік прикордонника.

Через хвилин 15-20 з іншого кінця лунає оглушливий крик брюнетки, поруч з якою стояв син. Вік більше 4 років.

– Що кажеш, втомився? А я ні чи що? Думаєш мені подобається стояти тут і я не хочу додому? Він втомився, а мама ні!

Син намагався не дивитися в обличчя розлюченої матері, яка не припиняла вести себе неадекватно

******

Дорогі жінки, ви перечитали купу статей на теми: як втримати чоловіка, як потрібно готувати фреші, смузі і іншу нісенітницю. Так ось моя порада, візьміть в руку хоча б одну книгу про дитячу психологію. Прочитайте як правильно донести до малюка інформацію, а не лякати його до втрати пульсу.

Те, що ви робите зі своєю дитиною інакше як насильством не назвеш. Діти в таких сім’ях через страх пригнічують свої справжні потреби, які в дорослому житті переростуть в великі проблеми, пов’язані зі здоров’ям. І тоді вони почнуть відвідувати терапевтів, які в кінцевому підсумку приведуть їх до усвідомлення того, що саме ви стали причиною їх проблем в майбутньому.

У всіх професійних джерелах зазначено, що діти в п’ятирічному віці не можуть знати, коли їм захочеться в туалет. І вигукуючи на них при всіх, “пісяй в труси” ви завдаєте психологічну травму.

Ви дізнаєтеся, що для такого віку надмірна активність нормальне явище. І що ваші півгодини / година для них нічого не значать, тому що у них не розвинене відчуття часу. І що таке паспортний контроль і для чого треба стояти вони теж не розуміють.

Своєю поведінкою ви прививаєте дитині почуття сорому і провини, замість того, щоб захищати і підтримувати в надзвичайних ситуаціях. Вона не зможе покластися на вас в потрібний їм момент.

Через ваше роздратування дитина відчуває страх, сором, безпорадність. Вона виросте такою же черствою як ви, здатною тільки погрожувати, кричати.

Джерело

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Усвідомте нарешті, що не можна прилюдно кричати на дітей!