Деякі з них неабияк дивують
В українській мові є чимало слів із кількома значеннями, і «упор» – саме одне з них. Дехто помилково вважає його росіянізмом, але це не так.
Яке значення слова «упор» та чи є воно в українських словниках, розповідає 24 Канал, посилаючись на ресурс «Горох».
Походження слова
«Упор» має праслов’янське коріння – від дієслова perti. Тому воно зустрічається у різних слов’янських мовах і є абсолютно питомим для української.
Де вживається «упор»
Як дія чи стан – коли щось спирається на поверхню: «упор для станка».
У спорті – «упор лежачи» у віджиманнях чи гімнастичних вправах.
Як риса характеру – коротке означення впертості, завзятості: «Параска з упором…» (І. Франко).
Як позначення відстані – «дивитися в упор» (в обличчя), «постріл в упор» (зовсім близько), «закрутити до упору».
У техніці – пристрій чи предмет, що щось підтримує: дверний упор, упори греблі, упор для гойдалки. Тут є й синоніми: підпора, підпір, підпертя, підпірка, пирла.
Фразеологізм
Вислів «до упору» означає «до кінця, максимально».
Отже, «упор» – це не лише технічний чи спортивний термін. Це і дія, і предмет, і риса характеру, і навіть спосіб позначення відстані.
