Нерівність у мобілізації, яку помічають українці, не означає, що призов здійснюється за майновим принципом чи соціальним статусом. Велика кількість звичайних працівників серед мобілізованих є показником складу суспільства. Про це заявив військовий експерт, голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі програми День.LIVE, передають Патріоти України.
Чому в Україні здебільшого воюють звичайні працівники
За його словами, структура мобілізації закономірно відображає соціальний склад суспільства. Якщо в країні 40–50% населення становлять представники робітничих або аграрних професій, логічно, що саме з цих сфер буде найбільше мобілізованих.
“Українська армія – це зріз українського суспільства. І якщо в українському суспільстві, скажімо, 40 чи 50 % представлено як робітничі чи, скажімо так, аграрні професії, то це зрозуміло, що з цієї категорії будуть набирати більше людей. Це якась певна пропорція з усіх будь-яких категорій призиву відбувається”, — зазначив Тимочко.
Він наголосив, що говорити про “майновий ценз” у мобілізації – неправильно. Набір відбувається пропорційно до структури суспільства, а не за рівнем доходів чи відомістю людини. Разом з тим експерт визнав, що в суспільстві існує запит на кращу комунікацію з боку держави та приклади справедливого ставлення до всіх категорій громадян.
Тимочко також навів приклад із держслужбовцями, аби показати, як спотворено сприймаються цифри. За його словами, в Україні близько 160 тисяч державних службовців, з яких 120 тисяч — жінки, а серед чоловіків частина непридатна за віком або станом здоров’я.
“З того, що там лишилося, тих 20 тисяч, 5 чи 6 тисяч призвано. Отже, ми можемо говорити, з тих держслужбовців, які придатні, призвали 25%. Багато? Ну, якщо в відсотках — це багато. Якщо по кількості — ну, розуміємо, мало. Тому, приблизно, я кажу завжди, знаєте, коли ми називаємо цифри чи називаємо відсотки, ми маємо роз’яснювати, звідки вони походять, яка їхня базова складова”, — сказав Тимочко.
