Україна є жертвою агресії та має повне право захищатися від російського вторгнення всіма доступними засобами. Таку безпрецедентну для сучасної угорської політики заяву зробив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр під час свого першого офіційного закордонного візиту до Варшави, де він зустрівся з польським колегою Дональдом Туском. Це звернення стало холодним душем для прихильників політики Віктора Орбана, адже новий лідер Будапешта відкрито визнав право нашої держави на самооборону.
📌 Коротко про головне:
- Петер Мадяр визнав право України на захист від агресії РФ усіма доступними засобами.
- Угорський прем’єр наголосив на важливості гарантій безпеки, які були втрачені після 2014 року.
- Візит до Варшави символізує відхід Угорщини від проросійського курсу та зближення з Польщею.
Під час пресконференції 20 травня 2026 року Мадяр нагадав про Будапештський меморандум, який свого часу мав стати гарантією безпеки для нашої країни. За словами угорського прем’єра, Україна є жертвою неспровокованої війни, і міжнародна спільнота має повернутися до реальних гарантій безпеки, а не обмежуватися формальними папірцями, які не зупинили Кремль у 2014 та 2022 роках.
Чому Україна є жертвою в очах нового уряду Угорщини
Позиція Петера Мадяра кардинально відрізняється від риторики його попередника. Він підкреслив, що незалежність та територіальна цілісність України були гарантовані міжнародними угодами, проте ці гарантії виявилися неефективними. Тепер, коли Україна є жертвою повномасштабного вторгнення, офіційний Будапешт, схоже, намагається дистанціюватися від проросійського курсу. Мадяр зазначив, що як євродепутат він одним із перших відвідав Київ після обстрілу лікарні «Охматдит», що стало для нього особистим маркером жорстокості війни.
Читайте також: Наступ з Півночі: Зеленський офіційно попередив про плани ворога та посилення кордону
Водночас угорський політик наголосив на важливості досягнення тривалого перемир’я. Він переконаний, що Україна є жертвою, яка заслуговує на мир, гарантований міжнародними сторонами, а не на тимчасову паузу, яку Росія використає для перегрупування сил. Це бачення збігається з позицією Польщі, яка залишається одним із найпотужніших союзників Києва.
Символізм Варшави та нові горизонти
Вибір Польщі як першої країни для візиту не був випадковим. Мадяр прагне побудувати нову Угорщину, орієнтуючись на демократичні реформи Дональда Туска. Угорський прем’єр навіть використав метафору про «швидкісний потяг з Варшави», натякаючи на те, що зміни, які відбулися в Польщі, тепер мають стати реальністю і в його країні. Це справжня політична революція, адже після 16 років правління Орбана країна потребує повної трансформації.
Читайте також: Готуйте павербанки: енергетики попередили про графіки відключення світла вже в червні
Експерти зазначають, що візит Мадяра до Варшави має на меті не лише зміну риторики щодо війни, а й вирішення критичних енергетичних питань. Угорщина наразі критично залежить від російських енергоносіїв, проте нове керівництво шукає шляхи диверсифікації через Адріатичний нафтопровід. Таким чином, визнання того, що Україна є жертвою, супроводжується конкретними кроками до енергетичної незалежності від Москви.
Наслідки для геополітики
Заява Мадяра про те, що Україна є жертвою, створює новий контекст для відносин усередині Вишеградської четвірки. Очікується, що співпраця між Будапештом та Варшавою стане більш прагматичною. Лех Валенса, з яким зустрівся Мадяр, обговорив методи протистояння авторитаризму, що прямо вказує на намір нового уряду Угорщини остаточно розірвати зв’язки з диктаторськими практиками минулого. Україна, своєю чергою, отримує важливого союзника, який публічно визнає право нашої держави на захист власного суверенітету всіма доступними методами.
“Україна не може чекати на вступ до ЄС десятиліттями”, – наголосив Кирило Буданов, закликаючи партнерів до комплексної економічної трансформації нашої держави.
Чи стане ця риторика довготривалим курсом, покаже час. Проте вже зараз можна констатувати: теза про те, що Україна є жертвою, стає дедалі популярнішою навіть у тих столицях, які раніше займали вичікувальну позицію. Для Києва це означає більше дипломатичної підтримки та шанси на швидшу інтеграцію в європейський простір.
