Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні запропонувала поширити дію 5 статті НАТО на Україну без надання Києву членства у цьому військовому альянсі. Ця заява пролунала на тлі дискусій про те, які саме гарантії і від кого має отримати наша країна в переговорах про мирну угоду з Росією.
Нагадаємо, ця стаття передбачає принцип колективної безпеки, коли напад на одного члена НАТО розцінюється як напад на всі країни Альянсу. “Поширення на Україну тієї самої парасольки, яку мають країни НАТО, було б, безперечно, набагато ефективнішим, хоча це й не членство в НАТО. Вірю, що то була б гарантія стабільної, довговічної та ефективної безпеки, набагато більшої, ніж деякі з пропозицій, які я бачу”, — зауважила очільниця італійського уряду. То чи ймовірний такий сценарій?
— Це одна з можливих гарантій безпеки для України, яку тепер обговорюють. Але є питання до її дієвості, — каже Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку. — Адже війська НАТО перебуватимуть за кордоном й лише в разі повторного російського вторгнення теоретично можуть стати на наш захист. А це — час, РФ може встигнути накоїти багато біди. Інша річ, якщо війська НАТО будуть вже в Україні. Тоді такий механізм може бути ефективним.
— Вашингтон нині відмовляється захищати членів Альянсу, котрі не вкладають досить коштів в оборону, тому маю сумнів, що США погодяться на ініціативу Мелоні, — додає політичний експерт Вадим Денисенко. — Загалом ми повинні наполягати на тому, що Україна не може бути нейтральною державою. Адже це закриває для нас можливості входження у військово-політичні союзи, і мова тут не лише про НАТО. Очевидно, що в майбутньому буде створено певні регіональні військово-політичні союзи, як-от Британія — Польща — Україна, які, власне, могли б бути гарантією нашої безпеки.
— А які ще варіанти гарантій можливі?
— Точиться дискусія і щодо ініціативи “Небесний щит”, — розповідає Ігор Петренко, політолог, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”, професор КНУ імені Тараса Шевченка. — Вона передбачає розгортання 120 європейських винищувачів, які патрулюватимуть повітряний простір західних та центральних регіонів України. Їхнім завданням стане перехоплення російських крилатих ракет і дронів, що загрожуватимуть критичній інфраструктурі. Особливо важливо, що під захист потраплять три атомні електростанції України, великі міста та логістичні центри. Тобто насправді йдеться про закриття неба над Україною. Прихильником такого плану виступив екскомандувач НАТО Філіп Брідлав, генерал у відставці британської армії Річард Ширрефф і експрезидент Польщі Александер Кваснєвський.
— Єдиними гарантіями безпеки може бути наша сильна армія та військово-промисловий комплекс (ВПК), — зауважує Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи. — Всі інші гарантії, як на мене, є допоміжними. Якщо ми матимемо ракети з дальністю польоту дві-три тисячі кілометрів, то це може стримати Росію від нового вторгнення. Адже у Кремлі розумітимуть, що до них можуть прилетіти не лише дрони.
● І. Рейтерович:
— Росія намагатиметься просунути в майбутній мирній угоді пункт про обмеження чисельності ЗСУ. Важливо цього не допустити. А щодо угоди зі США про рідкісноземельні метали, то участь американських компаній в їх видобутку не зупинить РФ від нового вторгнення. Хоч Трамп говорить протилежне. Тим паче що ця угода попередньо не передбачатиме військової допомоги з боку США.
— Ще однією дієвою гарантією безпеки могли б стати військові бази країн-партнерів на нашій території, — вважає Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. — Але для цього треба змінити українське законодавство. Наприклад, у Південній Кореї є військові бази США, котрі можуть забезпечити швидку відповідь на агресію. Але загалом згоден із колегою, що Україні потрібен потужний ВПК, здатний забезпечувати наші війська власною зброєю та військовою технікою. Тоді б ніхто не міг нас шантажувати, як це нині роблять США, зупиненням допомоги. Саме цим шляхом свого часу пішов Ізраїль.