Учитель став на захист України, написавши відкритого листа до голови Парламенту Чехії

Учитель став на захист України, написавши відкритого листа до голови Парламенту Чехії Україна

Цікавий поворот

Може ви не знаєте, але парламентом Чехії керує – японець із проросійськими поглядами.

Звати його Томіо Окамура, і він реально був народився у Токіо, хоча більшість юних літ прожив потім у Чехословаччині, куди повернулася його мати

🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/uchytel-stav-na-zahyst-ukrainy-napysavshy-vidkrytoho-lysta-do-holovy-parlamentu-chehii/
© Сила Слова

За соціалізму Окамура кілька років провів у дитбудинку.

Невідомо – де саме «японець» набрався такої любові до Росії, але у своєму Новорічному зверненні цей Окамура сказав щодо України буквально наступне:

 «Гроші течуть у всіх напрямках, і кожен щось отримує з цього бізнесу.

Західні компанії та уряди, а також українські злодії навколо хунти Зеленського, які будують туалети із золота.

Нехай крадуть, але не у Чехії, і нехай такої країни не буде в Європейському Союзі»

На ці слова публічно відповів Посол України у Празі Василь Зварич, наголосивши:

“Слова, які він дозволив собі щодо моїх співвітчизників та України, зокрема щодо демократично обраного керівництва Української держави, є негідними й абсолютно неприйнятними.

Вони суперечать принципам демократичного суспільства та цінностям, на яких ґрунтується Чеська Республіка як невідʼємна частина європейської спільноти”

Але найцікавіше сталося далі. Як пише Максим Голубєв:

– У Чехії несподівано прозвучав голос, який став контрапунктом до гучних заяв політиків.

Антонін Коларж – вчитель і староста невеликого села Семнєвіце – написав відкритого листа послу України Василю Зваричу, у якому публічно перепросив за слова спікера чеського парламенту Томіо Окамура.

У своїй новорічній промові Окамура розкритикував підтримку України, чим викликав хвилю обурення як усередині країни, так і за її межами.

Лист Коларжа — спокійний за тоном, але жорсткий за змістом — апелює не до поточної політики, а до історичної пам’яті.

Він проводить пряму паралель із 1938 роком, коли Чехословаччина стала жертвою політики умиротворення агресора.

Тоді компроміс коштував державі свободи. Сьогодні, пише Коларж, схожа логіка звучить знову — і саме тому мовчати не можна.

Цей жест не залишився приватним. Лист швидко розійшовся мережею й зібрав підтримку тисяч людей — звичайних чехів, які захотіли зафіксувати просту річ: слова Окамури не говорять від імені всієї країни.

Коларж окремо наголошує, що значна частина чеського суспільства поважає Україну, співчуває її втратам і вважає допомогу необхідною не лише з моральних, а й з історичних причин.

Реакція на скандал вийшла за межі громадянського жесту. Посол України подякував за підтримку, а президент Чехії Петр Павел публічно засудив заяви спікера парламенту.

Опозиційні сили пішли далі — вони вимагають відставки Окамури, вказуючи, що подібна риторика підриває міжнародну репутацію Чехії та суперечить її історичному досвіду.

У цій історії важливі не лише політичні наслідки. Важливий сам факт: у момент, коли офіційні голоси звучать холодно або двозначно, слово бере вчитель із маленького села.

І нагадує, що історія — це не абстракція з підручника, а пам’ять, за яку щоразу доводиться відповідати.

До речі, в Чехії вже понад 40 000 людей поставили свої підписи на підтримку петиції Коларжа.

В Україні ж люди масово висловлюють підтримку Анатоніну Коларжу в коментарях під наведеним вище дописом:

Рейтинг статті