У спадок від колишнього чоловіка Марії дісталася свекруха. Точніше – турбота про неї. Жила свекруха одна. Старенький будинок навпіл з сусідами. Пічне опалення. Було їй уже за 85. Нікуди з хати не виходила. Дочка поїхала, а Марії довелося взяти догляд за свекрухою на себе. Декілька разів на тиждень ходила до неї, приносила продукти, носила дрова, воду, прибирала в будинку. Свекруха бурчала на неї постійно: то не те купила, то погано прибрала, то не те зробила. Марія мовчала. Але кинути свекруху не могла. Та життя розпорядилося інакше

Життєві історії

У спадок від колишнього чоловіка Марії дісталася свекруха. Точніше – турбота про неї. Жила свекруха одна. Старенький будинок навпіл з сусідами. Пічне опалення. Було їй уже за 85. Нікуди з хати не виходила. Дочка поїхала, а Марії довелося взяти догляд за свекрухою на себе. Декілька разів на тиждень ходила до неї, приносила продукти, носила дрова, воду, прибирала в будинку. Свекруха бурчала на неї постійно: то не те купила, то погано прибрала, то не те зробила. Марія мовчала. Але кинути свекруху не могла. Та життя розпорядилося інакше

Так вже склалося, що у спадок від колишнього чоловіка Марії, Івана, дісталася свекруха. Точніше – турбота про неї.

З чоловіком вони були вже років 10 розлучені, він був людиною недоброю.

Весь цей час вони не спілкувалися і не бачилися. Їхня донька була вже дорослою, заміжня, мала своїх дітей, і жила в іншому місті. З батьком вона теж не спілкувалася. Та й він, видно, не намагався за всі ці роки помиритися з ними.

І ось Марії подзвонили і сказали, що з її колишнього чоловіка не стало. Ховати нікому, з рідних тільки стара недужа мати.

Що робити? Марії довелося взяти все це на себе. З донькою вони гідно провели батька, хоч яким недобрим він був.

А що робити з бабусею? Свекруха була з характером, який зовсім не подарунок. З самого початку вона погано прийняла Марію в свою сім’ю. Не подобалася їй Марія. Будувала підступи весь час проти неї. Синові своєму на невістку те й робила, що весь час жалілася. Може, тому чоловік Марії і розлучився з дружиною. Хто знає.

Жила свекруха одна. Старенький будинок навпіл з сусідами. Пічне опалення. Було їй уже за 85. Нікуди вже з хати не виходила, але сама себе обслуговувала.

На пропозицію внучки поїхати в будинок для людей похилого віку вона відповіла категоричною відмовою.

– До останнього дня житиму лише в своїй хаті, – говорила вперто жінка.

Дочка поїхала, а Марії довелося взяти догляд за свекрухою на себе. Декілька разів на тиждень ходила до неї, приносила продуктів, носила дрова, воду з колонки, прибирала в будинку.

Свекруха бурчала на неї постійно: то не те купила, то погано прибрала, то не те зробила. Марія мовчала. Але кинути свекруху не могла. Що скажуть люди? Як її залишиш?

Домовилася з соцпрацівником, жінкою, що будуть по черзі відвідувати стареньку.

Через рік бабусі стало погано. Після цього вона лежала.

Місяць пробувши з нею Марія, порадившись з дочкою, відвезла свекруху в будинок для літніх людей.

При цьому дуже хвилювалася, чи правильно чинить, але сил вже не залишилося. Адже тоді б довелося Марії залишити роботу і забути про своє особисте життя. Але чи варто було це того?

Бабусі не стало через пару місяців. Тихо і спокійно, уві сні. Половину свого старенького будинку вона заповіла Марії, як потім з’ясувалося. Ось така подяка.

Поводившись не дуже добре з колишньою невісткою, чи думала вона, що саме невістка, така сяка і погана, буде за нею доглядати? А життя ось як розпорядилася по-своєму.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pavon.kz.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

У спадок від колишнього чоловіка Марії дісталася свекруха. Точніше – турбота про неї. Жила свекруха одна. Старенький будинок навпіл з сусідами. Пічне опалення. Було їй уже за 85. Нікуди з хати не виходила. Дочка поїхала, а Марії довелося взяти догляд за свекрухою на себе. Декілька разів на тиждень ходила до неї, приносила продукти, носила дрова, воду, прибирала в будинку. Свекруха бурчала на неї постійно: то не те купила, то погано прибрала, то не те зробила. Марія мовчала. Але кинути свекруху не могла. Та життя розпорядилося інакше