У моєї молодшої сестри троє дітей, і наші батьки вирішили свою квартиру віддати їй. Про мене навіть не згадали, наче я не їхня рідна донька. Ще й вважають, що мені нема на що ображатися в цій ситуації

Життєві історії

У моєї молодшої сестри троє дітей, і наші батьки вирішили свою квартиру віддати їй. Про мене навіть не згадали, наче я не їхня рідна донька. Ще й вважають, що мені нема на що ображатися в цій ситуації

– Сестра у мене зовсім не має совісті! – розповідає тридцятишестирічна Катерина. – Вона – класична бізнес-леді, але досі самотня. У сорок років у неї ні кошеняти, ні дитини немає. Одна робота в голові! Плани, проекти, презентації. Квартиру купила собі сама, з нуля, кредит виплатила. Ремонт робила з дизайнером, машину нову купила. І при цьому вона ще чекає чогось від батьків.

Відносини між сестрами Лесею і Катериною з дитинства були прохолодні – надто вже вони різні і зовні, і за характером. Старша, Леся – пробивна, наполеглива, явний лідер. Молодша, Катерина – навпаки, домашня і спокійна.

І життя у них склалося по-різному. Леся зі студентської лави була націлена на роботу і кар’єру. Катерина при першій же можливості вискочила заміж, народила трьох дітей і зараз не працює. Доглядає за дітьми, пече пироги, перевіряє уроки і водить дітей по гуртках. Молодша дочка в цьому році йде в перший клас, так що вдома справ повно.

Леся з ранку до ночі на роботі, часто мотається по відрядженнях, тому батькам телефонує нечасто, а зустрічається і зовсім у виняткових випадках. Зате з Катериною і її дітьми батьки бачаться кілька разів на тиждень. Мама з самого початку допомагала з онуками: і в колясці кожного катала, і в пісочниці сиділа, і зі школи забирала. Відносини з Катериною у мами чудові: вони разом ходять за покупками, із задоволенням базікають по телефону, обговорюючи новини і спільних знайомих, ходять один до одного в гості.

З Лесею, на жаль, таких стосунків ні у кого з членів сім’ї немає. Леся весь час зайнята, поспішає, спілкується на бігу, говорить тільки по справі, без причини не телефонує першою. Коли мати з сестрою були у неї в гостях в останній раз, вже ніхто і не пам’ятає. Можливо, років десять тому, ще на новосіллі.

У кращому випадку Леся зустрічається з батьками і сестрою у свята вдома у мами з татом. Якось так з самого початку повелося, що і Новий рік, Різдво, Великдень, і дні народження всіх членів сім’ї, в тому числі і Катерининих чоловіка і дітей, відзначаються в квартирі у батьків.

– Не в нашій же однокімнатній квартирі всім збиратися! – розводить руками Катерина. – У мами краще, місця більше – у них, все-таки, велика трикімнатна. І приготувати можна, і стіл накрити, і гостей запросити, ту ж Лесю, мою свекруху, інших родичів. У нас просто банально нема місця.

Катерина з чоловіком і трьома дітьми дійсно досі жили в однокімнатній – правда, дуже великій, розгородженій перегородкою і переробленій в двокімнатну – але все одно для п’ятьох дуже тісній квартирі. Квартира та належить свекрусі Катерини, дісталася їй у спадок. Після того, як син одружився, жінка пустила туди молоду сім’ю.

В принципі, свекруха давно вже не вважає цю квартиру своєю, і нічого не мала б проти, якби діти вирішили розширюватися на основі цієї однокімнатної квартири. Катерина з чоловіком думали про це, але взяти кредит в результаті вони так і не зважилися. Ситуація зараз в економіці вкрай нестабільна, а у них троє дітей на руках, і працює один чоловік. Страшно. Але і в однокімнатній квартирі вп’ятьох вже жити важко.

Тому батьки Катерини подумали, порадилися і вирішили помінятися з дочкою квартирами. Багатодітну сім’ю вони пустять в свою трикімнатну, а самі в’їдуть в їх однокімнатну.

Причому, і переоформити квартиру відразу хочуть на Катерину – за допомогою дарчої. Нехай вже дочка розпоряджається повністю і відчуває себе господинею. Що стосується старшої дочки, то у неї все є і так – квартира, машина, хороший дохід. Їй нічого не треба.

Батьки зібрали дочок на сімейну нараду, щоб поговорити і озвучити своє рішення, і були вражені реакцією старшої дочки, яка раптом стала виявляти невдоволення в дусі: «Ага, Каті квартира, а мені що? Я що, не ваша дитина?».

– Наче їй п’ять років, і їй цукерку не дали! – розповідає Катерина. – Мама їй говорить – Лесю, ти нас теж зрозумій, ми повинні онукам допомогти, у нас їх троє. Їх ще на ноги ставити і ставити! У тебе все є, а чого немає, ти сама купиш. За тебе душа спокійна, не пропадеш. А у Каті діти. І ні роботи, ні житла. Ми повинні їй допомогти!

Мама думала, що вона все зрозуміє правильно, але яке там! Образилася, надулася, слухавку вже тиждень ні від кого не бере.

Батьки явно не очікували від старшої дочки такої реакції, і тепер розводять руками – а що вона хотіла щось? Пів квартири ще? Навіщо їй, у неї є житло, своє власне, яке ніхто не забере. Їй на ноги нікого ставити не треба, на відміну від Каті. Тому вони зовсім не відчувають себе винними перед своєю старшою донькою.

Фото ілюстративне – Wday.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

У моєї молодшої сестри троє дітей, і наші батьки вирішили свою квартиру віддати їй. Про мене навіть не згадали, наче я не їхня рідна донька. Ще й вважають, що мені нема на що ображатися в цій ситуації