– Цього року відзначаємо новий рік у мене, а то у вас того разу взагалі не було що їсти, – заявила свекруха

Різне

Ми з чоловіком минулого року восени взяли нарешті іпотеку. На хвилі ейфорії від того, що тепер маємо своє житло, ми вирішили запросити родичів на зустріч нового року до нас. Мені хотілося вже відчути себе господаркою.

Ніхто не відмовився, тому я сіла заздалегідь розробляти меню, щоб все догодити. Хотілося якогось розмаїття, а не стандартного набору, який за стільки років набрид. Та й лопати вночі важкі майонезні салати – не найкраща ідея.

В інтернеті зараз чогось тільки немає, тому меню з накидала швидко. Всі страви я по разочку приготувала, спробувала та якісь замінила. Загалом, підійшла до питання з усією відповідальністю, все ж таки вперше приймаю гостей саме я.

Відео дня:

Перед святом ми із чоловіком закупилися продуктами. Я все розрахувала так, щоб стіл був максимально різноманітним, і всі змогли скуштувати кожну страву. Було приготовлено п’ять салатів, з яких я лише один заправила майонезом, гаряче з гарніром порційно за кількістю гостей, всякі нарізки – сирна, м’ясна, рибна, фруктова, маленькі закусочні канапешки та тарталетки з начинкою.

Торт обіцяла принести моя мама, вона у мене дуже здорово пече.

Цілий день я провела біля плити, хотілося зробити все ідеально, було б прикро вдаритись в бруд обличчям. На свято мали прийти мої батьки, батьки чоловіка, моя сестра з чоловіком і брат чоловіка з дружиною. Кількість страв я розраховувала ще й так, щоб потім не доїдати до кінця свят остогидлі салати.

Всі страви на столі ледь помістилися, при сервіруванні столу довелося виявити чудеса роботи з простором, але я була собою задоволена. Рівно до того часу, поки не прийшла свекруха.

– Щось стіл якийсь скромний, – прокоментувала вона, окинувши поглядом заставлений їжею стіл.

Потім хапалася за серце, дізнавшись, що не буде ні олів’є, ні крабового, ні запеченої курки з пюре, ні холодця. На думку свекрухи, якщо цих страв на столі немає, то їсти взагалі нічого. Я дуже засмутилася, свекруха прийшла перша, тому я почала судомно думати, як можна виправити ситуацію, доки не прийшли інші гості.

– Не хвилюйся, всім вистачить, – обійняв мене за плечі чоловік. – Мама просто звикла готувати з розрахунку на все село, ти ж сама бачила.

Слова чоловіка мене підбадьорили, але я все одно нервувала. Але коли прийшли решта гостей, стало зрозуміло, що вони не вважають, що стіл “скромний”. Хоча я потім до кінця вечора переживала, що комусь чогось не вистачить, що хтось піде з-за столу голодним. У голові билися слова свекрухи “щось стіл якийсь скромний”.

Гості їли, нахвалювали, дружина дівера навіть пару рецептів попросила скинути. Всі залишилися задоволеними, навіть свекруха, яка періодично не забувала журитися про відсутність звичного набору страв. Мовляв, усе гаразд, але могло бути краще.

На свято їжі всім вистачило, а на ранок у холодильнику у нас не гніздилися каструлі із недоїденими салатами, які тепер треба терміново їсти.

І ось цього року мама чоловіка вирішила дати мені майстер-клас, як має виглядати новорічний стіл у справжньої хлібосольної господині. Знаючи любов свекрухи до майонезу, смаженого та жирного, думаю, варто запастися наперед таблетками. Але мені так навіть простіше – не доведеться весь день біля плити танцювати.

Прокоментуйте:
Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN