Російська металургія входить у стан глибокого системного обвалу, який вже не вдається приховати навіть лояльним Кремлю медіа.
Російська металургія, колись одне з головних джерел валюти та основа ВПК, скотилася у найглибшу та найдовшу кризу у своїй історії.
Про це відкрито пише прокремлівська газета “Комерсант”.
За даними видання, виробництво сталі обвалилося до 66,5 млн. тонн за підсумками 2025 року, а внутрішнє споживання сповзло до позначки 38,9 млн. тонн. Для галузі, життєво важливої військової економіки, це фактично означає структурний крах.
Занепад став настільки очевидним, що його вже неможливо маскувати гаслами про “стабільність”. Ціни на метал впали до рівнів, які Росія не бачила більше десяти років, тоді як собівартість зростає в усіх напрямках. Навіть підприємства, які вважалися флагманами ефективності, фіксують негативний грошовий потік, тоді як їм потрібно не менше 15% рентабельності, щоб не згортати інвестиційний цикл.
Асоціація “Російська сталь” прогнозує подальше падіння. Виробництво у 2025 році, за її даними, скоротилося на 5 відсотків, а споживання прокату в країні провалюється одразу на 14 відсотків.
Експорт теж йде в мінус, порівняно з 2021 роком вивезення металопрокату впало на 35 відсотків і вже не забезпечує колишнього завантаження заводів. У 2026 році обсяги виробництва можуть просісти до 58 млн. тонн, що наближає галузь до мінімумів, яких Росія не досягала багато років.
Порівняно з 2021 роком, Росія втратила до 14 відсотків виробничих обсягів. Криза всередині країни розвивається набагато важче світового через санкції, зникнення ключових ринків та падіння конкурентоспроможності. Компаніям залишається лише урізати виробництво, економити на інвестиціях і чекати на хоч якесь послаблення тиску.
Експерти вважають, що “дно” російської металургії може бути досягнуто вже до кінця першого кварталу 2026 року, але лише за умови зниження ставок та поступового пожвавлення глобальних цін. Однак навіть такі прогнози звучать швидше як спроба побачити надію там, де факти вказують на протилежне.
На внутрішньому ринку ситуація не менш гнітюча. Житлове будівництво, малий бізнес та соціальні проекти в глибокій кризі і не потребують великої кількості металу.
Усі ці оцінки, які пролунали зі сторінок лояльного Кремлю “Комерсанта”, показують: навіть пропаганда більше не може приховати реальність. Російська металургія входить у 2026 виснаженою, знекровленою і нездатною підтримувати амбіції військової економіки.
