У Вашингтоні вперше чітко дали зрозуміти, що автографи під історичним безпековим документом для України з’являться лише тоді, коли цього вимагатиме фінальна фаза мирних переговорів.
Угода про гарантії безпеки між Україною та Сполученими Штатами буде укладена лише в той момент, коли це стане «доречним» для просування мирного процесу.
Про це заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер, коментуючи стан переговорів, повідомляє «Радіо Свобода».
«Усе звелося до територій»
У відповідь на запитання, чому лідери держав досі не підписали документ, який, за словами президента України Володимира Зеленського, готовий «на сто відсотків», дипломат пояснив це тактичними міркуваннями.
«І президент Трамп, і президент Зеленський підпишуть документи тоді, коли це буде доречно й коли процес просування до мирної угоди цього вимагатиме», — зазначив Вітакер.
Він також наголосив, що сторони зараз «ближче до миру, ніж будь-коли раніше», а всі розбіжності спецпосланець Стів Віткофф звів до одного критичного питання — територіального. Щодо інших пунктів, за словами Вітакера, згоди вже досягнуто, а обороноздатність України поки що підтримуватимуть через програму PURL.
Чому Вашингтон зволікає
Ще наприкінці минулого року після зустрічі в Мар-а-Лаго Київ наполягав на довготривалих зобов’язаннях строком на 30–50 років, аргументуючи це тривалістю російської агресії. Хоча у січні українська сторона повідомила про повну технічну готовність угоди, Білий дім досі не дав публічних сигналів про готовність Конгресу ратифікувати її.
Українська позиція залишається незмінною: гарантії безпеки повинні йти від США та передувати будь-яким іншим документам, щоб суспільство мало впевненість у «американському бекстопі» (вирішальній підтримці). Водночас каменем спотикання залишається «формула Анкориджа»: Кремль вимагає відводу ЗСУ з підконтрольних територій Донбасу, що Київ категорично відкидає.
На випадок, якщо міжнародні механізми не спрацюють, Київ розглядає сценарій «сталевого дикобраза», за якого Україна має покладатися на власну силу, потужну армію та внутрішнє виробництво зброї, оскільки вступ до НАТО наразі не розглядається адміністрацією Трампа як найближча опція.
