Криза у відносинах США з союзниками по НАТО поглиблюється по мірі продовження війни на Близькому Сході та блокування Іраном Ормузької протоки, на яку припадає 20% світового експорту нафти.
В інтерв’ю британській The Telegraph Дональд Трамп заявив, що серйозно розглядає можливість виходу з НАТО через відмову союзників приєднатися до війни США та Ізраїлю проти Ірану, зокрема щоб розблокувати Ормузьку протоку й послабити світову енергетичну кризу. Також американський президент назвав Альянс «паперовим тигром», дорікнувши прем’єру Британії Кіру Стармеру тим, що Лондон буцімто не має ВМФ. А щодо президента Франції Еммануеля Макрона Трамп образливо «пожартував», що його дружина Бріджит «ставиться до нього не дуже добре».
Це вже не перші образливі коментарі Трампа на адресу НАТО. Два тижні тому в дописах на Truth Social американський президент називав союзників «боягузами» через їхнє небажання допомогти в розблокуванні Ормузької протоки у війні, яку Сполучені Штати самі ж і почали без жодних консультацій з Альянсом, заздалегідь не прорахувавши всіх негативних наслідків. Тоді Трамп також називав НАТО «паперовим тигром», а пізніше натякнув, що США можуть відмовитися від своїх зобов’язань захистити союзників за статтею 5 Альянсу про колективну оборону.
За звинуваченнями Трампа криється нерозуміння його адміністрації шляхів виходу США з війни на Близькому Сході без очевидного програшу. При цьому, звинувачуючи союзників у відмові допомогти, Америка створює ще більші небезпеки, послаблюючи санкції проти російської та іранської нафти, в той час як Москва надає Тегерану супутникові розвіддані для ударів по американським об’єктам в регіоні та, за повідомленнями ЗМІ, надсилає ударні «шахеди». А Китай тим часом пропонує свій мирний план врегулювання війни на Близькому Сході, який складається з 5 пунктів, на противагу американському з 15 пунктів.
Чи зрозуміє адміністрація Трампа, що їй краще співпрацювати з союзниками, замість публічно їх ображати? Та як від дедалі більших прорахунків Америки у війні на Близькому Сході виграють Росія та Китай? в матеріалі ТСН.ua.
Цього тижня Італія відмовила США у використанні військово-морської авіабази Сігонелла на Сицилії для посадки американських військових літаків, які прямували на Близький Схід. За інформацією італійських ЗМІ, Вашингтон не отримав дозвіл на посадку, бо не проводив попередніх консультацій із Римом. Запит з американського боку, який має отримати схвалення парламенту Італії, надійшов вже коли літаки були в повітрі. Іспанія взагалі закрила свій повітряний простір для американських військових літаків, які беруть участь в операціях на Близькому Сході.
На французьких авіабазах приземлятися можуть лише американські транспортні літаки. Польща відмовила США в перекиданні своєї батареї Patriot на Близький Схід. Попри нищівну критику Трампом Британії, вона зараз є найбільшим європейським союзником американців на Близькому Сході: надає свої авіабази (хоч і не одразу, проте Лондон дуже швидко ухвалив це рішення — Ред.), ППО, здійснює обмін розвідданими та збільшила присутність своїх військ у регіоні. Американські військові вільно користуються найбільшою базою ВПС США в Європі — «Рамштайн» — як й авіабазою в Румунії в якості логістичного й допоміжного хабу.
Тож, як бачимо, європейські союзники США по НАТО надають підтримку США в їхніх операціях на Близькому Сході, хоч й обмежену. Те ж саме наприклад було й під час вторгнення Америки до Іраку у 2003 році. Тоді багато європейських країн також засудили дії Сполучених Штатів, апелюючи до відсутності мандату ООН на проведення такої військової операції. Водночас, варто також нагадати, що після терактів 9 вересня 2001 року в Нью-Йорку, коли загинуло майже 3 тис. людей, НАТО вперше в історії активувало статтю 5 Вашингтонського договору про колективну оборону.
Ухваливши рішення про початок чергової фази війни проти Ірану, США не радилися з союзниками по Альянсу. До того ж, всі експерти наголошують, що після успішної точкової спецоперації у Венесуелі на початку січня цього року, коли американські військові захопили президента країни Ніколаса Мадуро та його дружину, доправивши їх до американського суду, Трамп вважав, що й чергова війна проти Ірану буде такою ж швидкою. В американській адміністрації ніхто всерйоз не готувався до блокування Іраном Ормузької протоки та світової енергетичної кризи.
Не дивлячись на те, що адміністрація Трампа й надалі нехтує повноцінними консультаціями з союзниками, вимагаючи від них доєднатися до війни Америки проти Ірану та розблокування Ормузької протоки військовими засобами, посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Трамп проводить не лише переоцінку членства Сполучених Штатів в Альянсі, а й підтримки європейських зусиль допомоги Україні. Держсекретар США Марко Рубіо також заявляв, що після завершення війни з Іраном США доведеться переглянути свої відносини з Альянсом.
«Якщо НАТО полягає лише в тому, щоб ми захищали Європу в разі нападу на неї, але вони відмовляють нам у праві розміщення військ, коли ми цього потребуємо, то це не дуже вдала угода. У таких умовах важко залишатися членом Альянсу. Без США НАТО немає», — додав Марко Рубіо.
Попри гучні заяви, Трамп не зможе вивести США з НАТО без згоди Конгресу. Ще за президентства Джо Байдена американські законодавці, готуючись до другого терміну Трампа, внесли до національного оборонного бюджету безстрокову норму про заборону президенту одноосібно вивести Сполучені Штати з Альянсу без схвалення двох третин Сенату. Й що цікаво, одним із авторів цієї поправки тоді виступив саме Марко Рубіо. Що ж стосується заяви Вітакера про переоцінку США підтримки європейських зусиль щодо допомоги Україні, він фактично підтвердив інформацію, яка з’явилася в Financial Times, про погрози Трампа припинити постачання зброї Києву, щоб змусити європейських союзників допомогти розблокувати Ормузьку протоку.
Попри це у своєму зверненні до нації у середу, 1 квітня, коли багато хто очікував оголошення початку сухопутної операції США в Ірані, Трамп заявив, що Америці не потрібна Ормузька протока, бо вона не імпортує звідти нафту. Він порадив розблокувати її тим країнам, які залежать від експорту енергоносіїв цим маршрутом. ТСН.ua вже писав, що на 70% — це Китай, Індія, Південна Корея та Японія. Проте аж ніяк не Європа. Водночас ціновий шок через блокування Ормузької протоки, на яку припадає 20% світового експорту нафти й газу, вплинув на всі без виключення країни.
Ціни на пальне на американських заправках перевищили $4 за галон (це 3,78 л — Ред.). Хоча ще місяць тому були на рівні $2,98. Свіже опитування CNN свідчить: лише третина американців переконана, що Трамп має чіткий план щодо вирішення ситуації в Ірані; також 34% принаймні частково схвалюють рішення США розпочати військові дії в Ірані. За опитуванням Reuters/Ipsos, дві третини американців висловлюються за завершення війни проти Ірану, навіть якщо початкові цілі США не будуть досягнуті. Й, судячи з численних повідомлень в американській пресі, адміністрація Трампа близька до ухвалення рішення про згортання військових дій на Близькому Сході.
На початку листопада цього року в США відбудуться вибори до Конгресу. Американці переобиратимуть всю Палату представників і третину Сенату. Традиційним маркером для американського виборця під час кожного голосування є ціни на пальне на заправках. За словами експертів, навіть якщо війна на Близькому Сході закінчиться прямо зараз, країнам Перської затоки знадобиться кілька місяців, щоб відновити свою енергетичну інфраструктуру й повернутися до довоєнних обсягів експорту. До того ж, багато що залежатиме також від рішення Ірану зробити платним прохід Ормузькою протокою, що також вплине на світові ціни на нафту та газ.
У зверненні до нації Трамп також оголосив, що США наближаються до завершення військової операції в Ірані, а її метою ніколи не була зміна режиму в Тегерані (що не відповідає дійсності з огляду на численні заклики американських та ізраїльських посадовців до іранського народу виходити на вулиці). Ба більше, адміністрація Трампа применшує роль Росії та Китаю в допомозі Ірану. А послаблюючи санкції проти іранської та російської нафти, ще й знімаючи обмеження з трьох суден під російським прапором, США дають Москві заробити більше грошей, збільшуючи безпекові ризики для Європи, яку Америка просить допомогти у війні з Іраном.
Вторгнення до Ірану не буде! Трамп вирішив змінити свою тактик
