Дискусія у соцмережах
Йдеться про новий обов’язковий предмет для школярів – «Підприємництво та фінансова грамотність».
З 1 вересня 2025 року його вивчають учні 8-х класів Нової української школи.
Одна з мам восьмикласниці із Вінниці розмірковує і запитує своїх підписників у ТікТок, хто на їхню думку повинен викладати цей предмет. Вочевидь, натякаючи на відсутність відповідних підготовлених кадрів, принаймні у школі, де навчається її донька:
Це має бути вчитель математики? Чи вчитель географії? Вчитель біології? Хто має вести цей предмет?
Чи, можливо, це людина, яка фінансово грамотна, або має свій бізнес і може поділитися якимось певним досвідом, своїми знаннями?
В школі у дитини фінансову грамотність викладає вчитель мистецтва, – зазначає авторка допису.
Під дописом розгорілася ціла дискусія на цю тему. Свої коментарі залишили близько 5 тисяч українців. Хтось погодився, що за таких умов цей предмет швидше «для галочки», а хтось навіть дорікнув мамі восьмикласниці:
Фізкультуру повинен вести олімпійський чемпіон фізику – нобелівський лауреат, трудове навчання – власник фабрики. Тьотю альооо! Це школа!!!
Звучить як анекдот, виходить, що предмет для галочки.
Вестиме той, в кого мало годин.
Ті, що пишуть, що має викладати успішний підприємець, як ви це собі уявляєте? Він покине свій бізнес і буде за 7000 викладати «фінансову грамотність»?
Фінансову грамотність веде той вчитель, хто проходив курси фінансової грамотності. Так написано в правилах. Тому може вести будь який вчитель, хоч фізрук, головне, щоб пройшов такі курси.
Мені здається, ви не задоволені, що вчитель мистецтва викладає фінансову грамотність. Переживаєте чи достатньо розумна вона. Не хвилюйтеся, скоро і вчителі мистецтва втечуть. Будете самі вчити дітей. Не всі, але багато дітей є абсолютно не вихованні, мають залежність від гаджетів, не належно виконують завдання вдома, але батьки хвилюються чи може вчитель мистецтва навчити фінансової грамотності.
Тільки в Україні батьки самі розумні і знають кто що має робити. Кожен має займатися своїм ділом. Краще займатися своїми дітьми і не керувати процесом.
