Тема висіла днів п’ять. За цей час я зібрала необхідний одяг, передала його своєю підопічною, пост видалила. Здавалося б, все, розпрощалася я зі своєю опоненткою назавжди. Але ж ні. Через півроку або, може, рік у тій же самій групі я виставила дитячі речі в розділі “Віддам даром”.

Україна

Згадався мені тут днями випадок, який стався зі мною кілька років тому, коли я віддавала через місцеву групу в мережі речі на дитину.

Точніше, все почалося ще раніше. Звернулася до мене за допомогою багатодітна мама трьох дітей. Ситуація тоді у них була непроста… Вона пішла від чоловіка, який запив, орендувала невеличкий будиночок. На більш-менш стерпне життя її зарплати і соціалки вистачало, а от купити одяг собі та дітям – на жаль, не виходило. Забрати ж речі з квартири, де вони жили з чоловіком, вона просто не могла: він не віддавав. Ну та мова не про це.

Мені періодично численні знайомі віддають речі, знають, що прилаштую. Дім – сортувальний пункт. Та й після своїх дітей дещо залишається. Але тут якось нічого підходящого не знайшлося: у мене молодші – пацани, а у знайомої – дівчата. А середні мої доньки вже великі, після них все давно роздано.

Обдзвонила подруг, зібрала сякі-такі дрібнички на дітей. А на саму маму нічого не знайшлося. Вирішила кинути клич у соціальних мережах, в місцевій групі “Купи-продай-віддай “. Написала, що, мовляв, потрібні речі на жінку такого-то розміру в зв’язку зі складною життєвою ситуацією. Мене, загалом, учасники таких груп знають, я не перший раз з подібними темами там засвічуюся. Ну і плюс в місті я – людина публічна, більшість мене і в обличчя знає, можна сказати, довіряють мені.

Відео дня:

Загалом, одна жінка відписалася, що може передати одяг, друга… а потім з’явилася дівчина, яка поводилась дуууже неадекватно. Писала коментар за коментарем, соромила “бідняків-прохачів” і взагалі всіх малозабезпечених громадян, які “собі шкарпеток купити не можуть”, зате “дітей наштампували”. Слів це миле створіння не добирало. Спочатку я намагалася якось відповідати на її негативні випади, потім зрозуміла, що марно.

Тема висіла днів п’ять. За цей час я зібрала необхідний одяг, передала його своєю підопічною, пост видалила. Здавалося б, все, розпрощалася я зі своєю опоненткою назавжди. Але ж ні.

Через півроку або, може, рік у тій же самій групі я виставила дитячі речі в розділі “Віддам даром”. Так вийшло, що накопичився у мене хороший такий пакет одягу після молодшого сина. Зазвичай я все переправляю в село для хрещеника чоловіка, а тут якось заминка вийшла, довго цей пакет стояв без руху. Дай, думаю, віддам кому-небудь, щоб не шпортатися об нього.

На мій пост досить швидко відреагувала одна дівчина, попросила віддати речі їй. Мені, власне, все одно, кому віддавати. Ми з нею списалися, домовилися про зустріч. Фото на сторінці було виставлено якесь абстрактне, тому я дуууже сильно здивувалася, коли побачила ту саму дівчину, яка до цього поливала брудом всі малозабезпечені сім’ї. Судячи з усього, в цей раз вона спілкувалася зі мною з іншого профілю.

У пакеті був тільки одяг, вона запитала ще й про взуття. Сказала, що чоловік дуже мало отримує, а вона поки не працює, на все коштів не вистачає. Взуття у мене на той момент не було, а ось пізніше я знайшла для її сина черевички, кросівки і сандалі для дитячого саду.

Про наше… не особливо конструктивне спілкування я дівчині нагадувати не стала – навіщо? Людині напевно і так непросто живеться.

Особисто для мене цей випадок став ще одним підтвердженням того, що щасливі і повністю задоволені своїм життям люди апріорі не будуть лити негатив на інших.

Нехай у вашому житті все буде добре! І нехай вам зустрічаються тільки добрі люди!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Источник

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN