Так, я не хотіла, щоб Катя стала нашою невісткою. Ми – інтелігентна родина, а Артем привів дівчину навіть без вищої освіти, з бідної родини. Матері в Каті рано не стало

Так, я не хотіла, щоб Катя стала нашою невісткою. Ми – інтелігентна родина, і я, і чоловік викладаємо у відомому в Україні університеті. А Артем, який сам закінчив школу з золотою медаллю, а університет – з червоним дипломом і сам, без нашої допомоги, влаштувався в одну з ведучих фармацевтичних компаній, привів дівчину навіть без вищої освіти, з бідної родини.

Матері в Каті рано не стало, батько пив. Познайомилися вони з Артемом на якійсь вечірці у спільних друзів, і наш син втратив через неї розум. Сказав, або Катерина, або ніхто.

Що ми могли вдіяти? Не сваритися ж з єдиним сином. Справили їм весілля, купили в розстрочку нову квартиру. Але щоб ми з чоловіком стали прихильними до невістки – то ні, спілкуватися з нею зайвий раз не хотілося, а з батьком її, який жив у якомусь райцентрі, ми взагалі лише на весіллі бачилися і перехрестилися, щоб з цією людиною більше не зустрічатися. Ми знали, що Артем з Катериною іноді його провідують, не скажу, що нам це подобалося, але й не дозволити, звісно, не могли.

Коли народився наш онук Тарасик, я була дуже проти, щоб його возили до такого дідуся, але вони все одно іноді це робили.

Так і жили. В цілому, все було добре.

І ось коли мені виповнилося 52, а моєму чоловікові 55, він заявив, що йде від мене до молодшої жінки, також викладачки нашого університету. Виявляється, більшість колег знали про роман чоловіка за моєю спиною, але, бачте, жаліли мене…

Їх жалість призвела до того, що я виявилася зовсім не готовою до такої новини. Вона підкосила мене… Через тиждень після того, як чоловік забрав всі свої речі і з’їхав з квартири, я злягла. Добре, що встигла подзвонити Артемові і сказати, що мені зле…

Хвороба прикувала мене до ліжка на два роки. Нашу з колишнім чоловіком квартиру довелося продати, щоб мати гроші на дорогі ліки. Моя рідна сестра, яка давно живе в Германії, за весь цей час жодного разу не приїхала. Моя старенька мама, само собою, теж не могла за мною доглядати в силу віку.

Мене забрали до себе діти, і весь час, поки я лежала, від мене не відходила Катя… А вона ж знала, як ми до неї і до її рідні ставилися раніше!

Але ця дитина не тримала на мене образу і доглядала, немов за рідною ненькою. Мені здається, не стільки ліки, скільки ставлення дітей, і, зокрема, Каті, до мене, зцілило мене і знову підняло на ноги.

Каті й Артему було дуже не легко, їм самим довелося повністю виплачувати за житло, підтримувати й виходжувати мене, Тарасика з приватного дитсадочка, куди він ходив раніше, перевели у звичайний, значно бюджетніший…

Багато випробувань випало нам, та завдяки родинній підтримці й любові, а також моїй невісточці, ми все здолали!

Зараз я вже ходжу, люблю гуляти й займатися з онуком, а Катя вступила заочно до університету і вийшла на роботу.

Мені здається, рідну дочку я б не любила так, як люблю нашу Катерину!

Автор – Олена К.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Так, я не хотіла, щоб Катя стала нашою невісткою. Ми – інтелігентна родина, а Артем привів дівчину навіть без вищої освіти, з бідної родини. Матері в Каті рано не стало