Так вийшло в житті, що я вже була заміжньою, але життя з першим чоловіком не склалося. У свого чоловіка я друга дружина. Спочатку ми з ним жили у квартирі його мами, а через пів року, переїхали в його квартиру. Я коли туди вперше зайшла, була дуже здивована. Ремонту там не було 20 років. Все було старе, крім техніки. Я просила чоловіка зробити ремонт, але він сказав, що мама дуже засмутиться. Я тоді промовчала, думала, що поговорить, та й забудеться, і наступного ранку, зняла килим зі стіни. Тоді свекруха вперше прийшла до нас в гості

Життєві історії

Так вийшло в житті, що я вже була заміжньою, але життя з першим чоловіком не склалося. У свого чоловіка я друга дружина. Спочатку ми з ним жили у квартирі його мами, а через пів року, переїхали в його квартиру. Я коли туди вперше зайшла, була дуже здивована. Ремонту там не було 20 років. Все було старе, крім техніки. Я просила чоловіка зробити ремонт, але він сказав, що мама дуже засмутиться. Я тоді промовчала, думала, що поговорить, та й забудеться, і наступного ранку, зняла килим зі стіни. Тоді свекруха вперше прийшла до нас в гості

Зараз, коли повертаюся назад саме в той час, коли погодилася розділити своє життя з моїм чоловіком, багато чого мені важко зрозуміти. Де були мої очі, коли я вийшла заміж за маминого синочка? І на вигляд по ньому і не скажеш: солідний чоловік, і вже немолодий, 39 років, на 7 років старший за мене. І не жив постійно з мамою, навіть одружений раз був, говорив, що розлучився через поганий характер дружини. А я не вірю – явно там його мама теж добре постаралася, адже навіть з моїм, м’яким характером, я відчуваю, що скоро теж мені таке життя набридне.

Так склалося в житті, що я теж була заміжня один раз, і теж недовго. Розлучилися, бо у мого колишнього в голові були тільки комп’ютерні ігри, навіть роботу через них хорошу залишив. Може, тому що занадто молодий для мене, адже мені тоді було 27, а йому 23, тому зареклася вдруге вийти заміж за чоловіка серйознішого і старшого за себе. Тільки, як виявилося, і це не гарантія щастя. Але все ж вирішила пошукати своє щастя у вигляді чоловіка вдруге.

До речі, познайомила нас з чоловіком його мама. Мене скоротили на роботі, і я тимчасово пішла шукати підробіток в невеликий магазин. Заходила до нас бабуся, добра така і мене все хвалила:

– Донечко, ти така добра і ввічлива, а до тебе за прилавком така неприязна жінка стояла! От би мені невістку таку як ти!

Як ви вже, напевно, зрозуміли, потім вона і стала моєю свекрухою. Замість бабусі в магазин став ходити її син, який став до мене залицятися за маминою порадою.

Загалом, так почався у нас роман. Він жив з мамою тоді, а свою квартиру здавав. Коли ми одружилися, то пів року тому, пішли від мами жити в його квартиру, а там такі важкі були умови! Ремонту 20 років не було геть ніякого, і все як 90-ті, ну крім техніки. Але, диван розкладний тих років, подушки і рюшами, килим на стіні! Кажу тоді свому чоловікові:

– Давай все переробимо!

Чоловік так серйозно мені відповідає:

– Ти що, мама всю душу сюди вкладала і подушки сама шила!

Не уявляєте, яких мені сил коштувало, щоб зняти зі стіни цей убогий килим!

В принципі, я спочатку не здавалася: мовляв, говори – говори, я сама все потроху перероблю. Але варто було мені дістати з серванта кришталь, щоб в коробки засунути, чоловік відразу:

– Ти що! Це ж якість яка! Зараз такий не купиш ніде!

Я відчуваю, це навіть не він це все говорить, а нотки його мами, наче я з нею спілкуюся. І ось свекруха почала постійно заходити, мабуть син попросив про підтримку. І почалося: біла постільна білизна з вирізом посередині – це практично, віник замість пилососа – це надійно, а килим дарма зі стіни зняли – це красиво!

– І взагалі, все повинно бути схоже як у мене в квартирі, адже синочку так комфортніше жити буде, – підсумувала одного вечора свекруха.

Мало того, як виявилося згодом, що я не так готую! Яєчня повинна бути з прикритою кришкою коли смажиться, бутерброди підігріті в мікрохвильовці, а борщ мій – це взагалі їсти не можна! Зовсім не той смак і без шкварок! Швидко викликається додому свекруха, щоб вчити мене всім її премудростям в кулінарії. Так це ж все шкідливо!

– Але зате смачно, – каже свекруха. – Синочок лише такий любить – як у мами своєї. Ти ж не хочеш, щоб він додому до мене обідати бігав!

Коли я хочу змінити старі і непотрібні речі на нові, свекруха мені каже:

– Але ти ж до нас без приданого прийшла!

Я розумію, що на мою зарплату продавця я не можу нічого особливого купити, але у мене ж є чоловік, який добре заробляє, та й я скоро повернуся до роботи за фахом. І вже якщо я господиня в цьому будинку, то можу я вирішувати, що в цьому будинку мені робити. Я не хочу вишивати хрестиком і гачком, як хоче навчити мене свекруха і радить чоловік. І ніхто мене не переконає, що це красиво і захоплююче. Старістю від усього цього пахне.

Нещодавно мене взагалі засмутила фраза мого чоловіка:

– Ти б який-небудь серіал переглянула, щоб з мамою його обговорити, бо останнім часом у вас геть розмова не клеїться.

Мама чоловіка буває у нас часто, і повірте, мені її порад вистачає, є про що поговорити, не вистачало і фільми з нею обговорювати. В цілому, вона непогана жінка, але її багато в нашому домі, і дратує те, що чоловік поставив її на перше місце, і таке враження, що поклоняється їй, але ж у нього ще є сім’я, про яку потрібно дбати.

– Все повинно бути як у мами, – постійно наголошує чоловік.

Доходило до того, що я тарілки в сушку неправильно ставлю, і білизну не так перу і прасую. Не по маминому.

Не знаю, чи довго я так зможу, поки мовчу, але мені зовсім це не подобається, складається таке враження, що я чужа людина в цій родині. Так, треба визнати: в будинку все не моє, я в нього нічого не внесла. Але не можна ж жити по-старому, як любить свекруха в свої 73 роки! Я розумію, він у неї один, і народила вона його пізно, але ж варто хоч трохи відпустити свою дитину у самостійне життя. Я теж хочу нарешті мати дитя, і розумію, що і у мене теж буде вік вже під 33, але ніколи я не зроблю зі свого сина такого ж маминого синочка.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Так вийшло в житті, що я вже була заміжньою, але життя з першим чоловіком не склалося. У свого чоловіка я друга дружина. Спочатку ми з ним жили у квартирі його мами, а через пів року, переїхали в його квартиру. Я коли туди вперше зайшла, була дуже здивована. Ремонту там не було 20 років. Все було старе, крім техніки. Я просила чоловіка зробити ремонт, але він сказав, що мама дуже засмутиться. Я тоді промовчала, думала, що поговорить, та й забудеться, і наступного ранку, зняла килим зі стіни. Тоді свекруха вперше прийшла до нас в гості