Заступник командира бригади Любарт по роботі з особовим складом підполковник Андрій Дʼяченко з позивним Хорват розповів в інтерв’ю Radio NV, що Росія все ще може дозволити собі відправляти піхоту в один кінець, але цей ресурс закінчується.
«Ми всі розуміємо, як ставиться до піхоти Україна, як ставиться до своєї піхоти Росія. Тобто Росія може собі дозволити посилати свою піхоту в один кінець, Україна свою піхоту все ж максимально пробує зберегти. Це така ключова відмінність, і через це воювати з росіянами важко, тому що їхні одноразові солдати йдуть в один кінець, без надії і без розуміння, що їх хтось буде забирати», — сказав Дʼяченко в ефірі Radio NV.
Він зауважив, що хоча ресурси Росії в рази більші за ресурси України, вони не нескінченні.
«Ми не воюємо з країною, в якої населення мільярд або півтора мільярда. Ми воюємо з країною, населення якої в кілька разів переважає наше, але також рано чи пізно у них починаються ці процеси виснаження, небажання йти на фронт. Тим більше всі росіяни мають можливість переконатися, що фронт — це не те місце, куди можна приїхати, заробити гроші і повернутися. Так вдається лише невеликій кількості щасливчиків», — заявив заступник командира бригади Любарт.
Дʼяченко нагадав, що Росія переважно набирає солдатів з бідних провінцій та національних республік.
«Для них це контракт із дияволом, своєрідна гра в кальмара, [шлях] в один кінець. Вони отримують свій мільйон, два, три, скільки їм платять зараз тих грошей, і вони фактично підписують угоду з дияволом. Грають у гру в кальмара, з чітким, мені здається, розумінням, що це для них дорога в один кінець. Але навіть ці люди, всі, хто готовий у цю гру в кальмара зіграти, вочевидь у них ці ресурси вже підзакінчуються», — наголосив він.
