- Надзвичайний стан в енергетиці – що відомо
- Чому до Києва особлива увага
- Що каже закон про надзвичайний стан в енергетиці
- Що означає запровадження надзвичайної ситуації в енергетиці України
- Як може змінитись ситуація із світлом – яку тактику застосовує Росія
- Які обмеження передбачає режим надзвичайного стану в енергетиці
14 січня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна введе надзвичайний стан в енергетиці на тлі масованих російських атак на критичну енергетичну інфраструктуру, що призвело до значних відключень електроенергії та опалення по всій країні. Крім того, ситуація в енергетиці значно погіршилась через погіршення погодних умов та сильні морози.
Главред з’ясував, що передбачає надзвичайний стан в енергетиці.
Надзвичайний стан в енергетиці – що відомо
Президент Володимир Зеленський провів спеціальну нараду з урядовцями щодо ситуації в енергетиці України та, особливо, Києва, після чого анонсував запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетичному секторі.
“Наслідки російських ударів і погіршення погодних умов – важкі. Ремонтні бригади, енергетичні компанії, комунальні служби, ДСНС України продовжують працювати в цілодобовому режимі для відновлення постачання електрики та опалення. Багато питань потребують термінового вирішення. Дякую всім, хто залучений і працює на сто відсотків ефективно”, – вказав він.
За підсумками наради з урядовцями Володимир Зеленський повідомив про створення постійно діючого штабу для координації ситуації в Києві.
“Загалом в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації. Керівником робіт із підтримки людей і громад у таких умовах, а також вирішення практичних питань визначено першого віцепремʼєр-міністра – міністра енергетики України (Дениса Шмигаля, – ред.)”, – повідомив він.
Також він наголосив, що уряд посилить співпрацю з міжнародними партнерами для отримання необхідного обладнання та додаткової допомоги. Кабінет Міністрів на період такої кризової ситуації забезпечить максимальне спрощення процедур підключення резервного енергетичного обладнання до мереж і працюватиме над суттєвим збільшенням імпорту електроенергії в Україну.
Окрім цього, президент доручив уряду підготувати зміни до правил комендантської години з урахуванням надзвичайно холодних погодних умов.
“У людей має бути максимум можливостей користуватися пунктами підтримки, а в бізнесу – можливостей планувати роботу з огляду на ситуацію в енергосистемі. В Києві має бути збільшена кількість Пунктів Незламності та проведена перевірка наявних. Очікуємо пропозицій від Міністерства освіти і науки та від місцевої влади щодо форматів навчального процесу на час надзвичайної ситуації”, – резюмує він.
Чому до Києва особлива увага
Київ виявився значно менш готовим до масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру, ніж Харків. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль.
Він зазначив, що Харків заздалегідь підготувався до можливих російських ударів. За словами Шмигаля, і обласна, і міська влада вжили необхідних заходів, зокрема розгорнули мобільні котельні та створили систему розподіленої генерації. Натомість рівень підготовки столиці до таких загроз був значно нижчим.
“Я скажу – не підготовлений зовсім. Тому зараз прийдеться вживати кризових заходів. Ми до цього готові”, – запевнив Шмигаль.
Водночас, як повідомив мер Києва Віталій Кличко під час засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, стан енергетичної системи в Києві залишається дуже складним.
“Ситуація в Києві дуже складна. Подібного масштабу – вперше за 4 роки повномасштабної війни. Обговорюємо найгостріші моменти і наше подальше реагування для стабілізації ситуації, допомоги мешканцям. Конкретні завдання і їх виконання кожною службою, кожним департаментом”, – зазначив він.
Кличко уточнив, що зараз без теплопостачання залишаються близько 400 багатоквартирних будинків із приблизно шести тисяч, які залишились без опалення після російської атаки 9 січня. Частині з них тепло планують повернути вже до кінця сьогоднішнього дня.
Мер також підкреслив, що комунальні служби працюють у цілодобовому режимі, усуваючи наслідки ворожих ударів, щоб якнайшвидше відновити надання основних послуг. При цьому ситуація з теплопостачанням на правому березі міста поступово стабілізується, тоді як на лівому березі вона залишається більш складною.
Що каже закон про надзвичайний стан в енергетиці
Відповідно до закону, рішення про запровадження надзвичайного стану в енергетиці України ухвалює Кабінет Міністрів.
“Надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України – ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин”, – йдеться у законі України “Про електроенергетику”.
Підставами для введення режиму надзвичайної ситуації в енергетиці можуть стати: дефіцит електроенергії чи потужності, падіння частоти нижче допустимих показників, порушення режимів перетоків і перевантаження елементів мережі, а також зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня.
Крім того, за законом, Державна інспекція енергетичного нагляду України наділена повноваженнями призупиняти роботу електричних і теплових установок, а також мереж, якщо їхній технічний стан є незадовільним. Такі рішення ухвалюються у випадках, коли існує загроза життю чи здоров’ю працівників і населення або є ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного походження.
У разі запровадження надзвичайного стану підприємства та організації електроенергетичної галузі, що працюють на відповідних територіях, зобов’язані виконувати розпорядження органів, відповідальних за заходи надзвичайного стану, щодо забезпечення споживачів енергоресурсами, незалежно від умов чинних договорів.
Що означає запровадження надзвичайної ситуації в енергетиці України
Запровадження президентом надзвичайного стану в українській енергетиці є способом бюрократичного реагування на екстремальну ситуацію. Про це в ексклюзивному коментарі заявив, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар
“Рішення президента про запровадження режиму надзвичайної ситуації – це компенсаторна реакція. У нас багато уваги приділялося різній “миротворчій дипломатії” замість того, щоб системно працювати над обороною країни та займатися питанням захисту критичної інфраструктури – не тільки енергетичної, але й логістики, зокрема, залізничної інфраструктури. З точки зору бюрократичної реакції, це зроблено правильно, але не більше. Все, що повинна робити влада, – прибрати зайві бюрократичні бар’єри і допомагати. Сподіваюся, що вона це і робитиме”, – наголосив він.
Як може змінитись ситуація із світлом – яку тактику застосовує Росія
Відповідаючи на запитання про регіони з найгіршою ситуацією з електропостачанням, Гончар пояснив, що кілька тижнів тому масштабні відключення були в Одесі, згодом — у Дніпрі та Запоріжжі, ще раніше — у Чернігові та Харкові. Водночас він наголосив, що вже найближчим часом найбільш складна ситуація може виникнути в будь-якому куточку України.
“Росія проводить системні дії, використовуючи чинник низьких температур, щоб завдати Україні максимальної шкоди”, – вказав він.
Які обмеження передбачає режим надзвичайного стану в енергетиці
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко заявив, що запровадження надзвичайного стану вже не здатне виправити ситуацію. За його словами, Україна входить у найскладнішу енергетичну зиму не через брак рішень, а через відсутність відповідального управління. У таких умовах навіть надзвичайний стан в енергетиці не змінить суті проблем, адже він означатиме не системні кроки, а подальше ручне керування.
“НС (надзвичайний стан, – ред.) не лікує хворобу — воно лише фіксує параліч системи. Надзвичайний стан — це коли вся система працює в режимі екстреного ручного керування”, – наголосив він у дописі в Facebook.
Він звернув увагу, що різниця в тривалості відключень електроенергії у прифронтових містах, зокрема коли в Сумах світло зникає на 16–18 годин, а в Харкові — ні, свідчить не про дефіцит, а про вибіркові рішення. На його думку, це приклад ручного управління.
Попенко також наголосив, що статус критичної інфраструктури використовується не за призначенням. За його словами, переліки таких об’єктів формуються не за технічними критеріями, а рішеннями обласних військових адміністрацій.
“Це і є справжній зміст “ручного управління”… НС сьогодні — це лише спроба дотягнути до весни. Влада зараз намагається не врятувати енергетику, а якось протягнути до березня: коли стане тепліше, коли з’явиться сонячна генерація, коли знизиться споживання. Це не стратегія”, – вказав він.
Попенко зазначив, що нинішні проблеми в енергетиці накопичувалися роками, а запровадження надзвичайного стану зараз виглядає спробою приховати фактичний розвал системи. На його думку, такий режим слід було вводити ще рік тому. Тоді це дало б можливість ліквідувати псевдоринкові механізми, централізувати ресурси, перекрити сумнівні схеми та жорстко визначити пріоритети для споживачів.
“Сьогодні ж це виглядає так, ніби намагаються лікувати реанімацією хронічну гангрену. Як кажуть: пізно пити “Боржомі”, коли нирка вже відвалилася. Надзвичайний стан без очищення управління — це не порятунок. Це лише узаконений хаос”, – резюмує він.
