Свекруха змусила нас продати навіть будинок! Але того, що я зробила у відповідь, вона явно не очікувала! Але саме так і треба чинити, якщо чоловік-ганчірка і свекруха всюди влазить

Свекруха змусила нас продати навіть будинок! Але того, що я зробила у відповідь, вона явно не очікувала!

Але саме так і треба чинити, якщо чоловік-ганчірка і свекруха всюди влазить.

Отже, через шикарне весілля, потрапили ми, завдяки свекрусі, на гроші, за сільськими мірками дуже неабиякі, бо свекруха, не соромлячись, кликала “навіть сусідську жучку” до нас на весілля, а ми думали – раз батьки чоловіка самі весілля влаштовують, то навіщо відмовлятися?

Одним словом, повертати гроші нам було вважай нічим і Льоша прийняв фатальне й нерозумне рішення: продати нашу хату, яка ледве трималася, і переїхати до його мами (тата на той момент у нього не було вже).

І тут понеслося… Іноді мені здається, що свекруха все заздалегідь знала і втягнула нас з витратами за весілля навмисне. Під її дахом вже не розгуляєшся!

Ось уявіть: варю суп, пробую на сіль, вона безцеремонно бере другий ополоник і теж пробує, корчить пику “ох і пересолила!” і йде в город. Я відійшла за “потребою”, прийшла, доварився суп, ще раз пробую… святі угодники! Пересолене пекельно! Але я ж пробувала його, все було добре! Що за чудеса? Відходила – суп нормальний прийшла – суп пересолений дико!

Довелося починати спочатку… До приходу чоловіка я, зрозуміло, вже не встигла! А свекруха така ходить і бурмоче “Ну і жінку ти собі привів… Весь день копається біля нещасного супчику!”

Я мовчки взяла відро, показала суп і сказала, що робила все вчасно, пробувала на сіль… відійшла, прийшла -суп уже пересолений! Я його більше не солила! Чужих в будинку не було і чиї це витівки?.. Договорити я не встигла, свекруха почервоніла, встала в “позу свекрухи” і закричала:

“Ах ти, безсоромна! Ти на що натякаєш? Це я, значить, зіпсувала тобі суп? Льоша, ти віриш, вона зварила огидний суп сама, сама і вилила – я то тут при чому?!” І стала демонстративно важко дихати і пити валеріанку. Я тоді подумала: “ну і … !”

Але чоловік нас намагався примирити, дякувати йому, а то я б тріснула цю жіночку ополоником точно!

Таких випадків було з десяток, коли страва ніби й добре виходить, приходить чоловік, а там то переперчене, то недосолене (водою, чи що, розбавила, зараза?!)

Потім ці “витівки” припинилися, зате вона стала тихенько поїдати наші припаси: на той час ми харчувалися окремо від матусі, лихоманка її розбери, але супу, плову і т.п. зменшувалося якось частіше, ніж ми з чоловіком їли.

Якось залишалося на 1-1,5 порції плову і я засипала туди послаблюючого, запозичивши його у свекрухи ж.

Встаю зранку, від плову одні крихти, хоча каструля в холодильнику… Я все зрозуміла (Льоші вранці на ковбасу за краще налягати, він плову вранці не їв би). Я швидко помила казанок. А свекрухи щось довго не видно, напевне, плов вже “бабахнув”. Приходить… “Ой, Наталочко, щось я не те з’їла… Не приготуєш мені кашку?”

Поки я варила кашу, свекруха “сказала оооой!” і побігла, мабуть, “почитати газетку”! Чесно – сміялася я до сліз! Рахунок 1-1 на мою користь!

Іншим разом я зробила суп харчо, Льоша так нахвалював! А в залишки – знову того самого засобу… “Салют” був знатний вранці! Свекруха так бігала, що… наче помолодшала, яка швидкість, ти глянь!

Приходить і каже: твій суп прокис!

А я така (ледве стримуючи сміх): “А навіщо ви мій супчик їли без попиту? У Вас і солі взяти треба питати, так чого на наше зазіхнули? Ви це кидайте!” Отак я її, мочалку стару, так їй і треба!

Більше вона в наші продукти лапу свою не запускала. І я вважаю, що по заслугам їй, адже ми не просили того весілля, а хотіли на свої збереження ремонт якраз у тій хатині зробити, яку вона нас змусила продати.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Свекруха змусила нас продати навіть будинок! Але того, що я зробила у відповідь, вона явно не очікувала! Але саме так і треба чинити, якщо чоловік-ганчірка і свекруха всюди влазить