Свекруха запевняла, що невістка народила дитину від сусіда, і чоловік наполяг на аналізі ДНК. Марина погодилася

Спочатку їхні стосунки здавалися цілком нормальними: зустрічі, квіти, романтика. Дівчина закохалася так сильно, що не помічала очевидного. Молодий чоловік постійно говорив про матір. І Марина вважала, що коли він такий дбайливий син, то безперечно, буде й дбайливим чоловіком.

Єдине, що здивувало дівчину, це те, що коли вони вже жили разом у квартирі, що дісталася їй від бабусі, і навіть подали заяву до РАЦсу, Артур все ще не поспішав познайомити майбутню дружину зі своїми батьками.

Але нарешті цей довгоочікуваний день настав. Марина ретельно підготувалася, спекла торт.

У думках постійно малювала майбутню зустріч: все має пройти дуже добре, адже це ж найближчі люди її коханої людини. Але те, що сталося далі, викликало у дівчини шoк, який довго не відпускав.

Коли молодята прийшли, назустріч їм ніхто не вийшов. Увійшовши до квартири, вони першим побачили батька Артура. Той чемно привітався і відвернувся до телевізора. Потім вийшла мати, глянула на Марину і заговорила:

– Кого ти привів? Ні обличчя, ні пристойного одягу. Вона точно шахрайка!

Артур щось пробурмотів, а Марина не стримала сліз і втекла додому. Повернувшись пізніше, майбутній чоловік почав заспокоювати дівчину, пояснюючи, що мати просто дуже ревнива, але в іншому хороша, душевна людина.

На відміну від батьків Артура, батьки дівчини одразу прийняли майбутнього зятя, намагалися допомогти всім, чим могли, і ніколи не втручалися у їхнє життя.

Свекруха іноді приходила до молодят. Але для Марини це завжди був стрес. Вона вторгалася в квартиру, скрізь зазирала і кричала, що невістка – погана господиня. Пробувала приготовлену дівчиною їжу, потім демонстративно відправляла у відро для сміття, кажучи, що це помиї.

Марина не хотіла скандалів, тож мовчки терпіла. Їй дуже хотілося, щоб чоловік захистив її, але той ніколи не суперечив матері, мовчки стояв осторонь.

Марина завагітніла практично одразу після весілля. Артур був щасливий, дізнавшись, що незабаром стане батьком. А ось його мати – навпаки. Якось вона увірвалася до них у квартиру і з порога почала кричати, що безсовісна невістка хоче повісити чужу дитину на шию її синові.

Цього разу нерви дівчини не витримали, вона вигнала свекруху, сказавши, що та більше не переступить поріг їхньої квартири.

Коли народилося маля, Марина вирішила дати свекрусі другий шанс і після виписки з пологового будинку запросила до гостей. Молода мама сподівалася, що серце жінки розтане після того, як вона побачить онука. Але надії не справдилися.

Подивившись на дитину, свекруха сказала:

– Боже мій, що це?! Взагалі немає нічого нашого. Схожий на вашого сусіда з квартири навпроти. Він батько?

Марина була в шоцi. Чоловік, здавалося, теж заціпенів від почутого. Молода жінка більше не збиралася слухати недоумкувату свекруху, вказала на двері, попередивши, що якщо вона посміє до них прийти, спустить її зі сходів.

Пройшов місяць. Марина та свекруха не бачилися. Артур відвідував батьків і залишався у них ночувати дедалі частіше. Марині доводилося справлятися з самою дитиною. Поступово чоловік почав уникати спілкування з нею.

Якось жінці здалося, що Артур дивиться на малюка, а потім на себе в дзеркало. Мабуть, порівняння йому чимось не сподобалося, і він запитав дружину, чи не проти та зробити аналіз ДНК.

Вперше вони серйозно посварилися і він пішов до батьків. Марина розуміла, що їхній шлюб закінчився. Як вона може жити з людиною, яка сумнівається у її чесності?

За два дні Артур прийшов додому і вибачився. Заради сина Марина вирішила спробувати налагодити стосунки.

Але, на жаль, невдовзі чоловік знову повернувся до тієї ж розмови. Марина сказала, що вона категорично проти, для неї це образа, але якщо йому так важливо, вони зроблять тест на батьківство.

У день одержання результатів жінка зібрала речі чоловіка. Коли той прийшов і радісно оголосив, що він є батьком дитини, вона виставила його валізи на поріг і попросила розлучення.