Свекруха перепутала номер і замість подруги зателефонувала мені. Я поспілкувалася, не виказуючи, хто я

Був прохолодний осінній вечір, ми з моїм чоловіком щойно повернулися від його батьків. З ними посиділи за тортиком, поспілкувалися. Мені здавалося, що все в черговий раз пройшло добре, всі задоволені, свекруха мило посміхалася, жартувала, навіть, як мені здалося, дозволила собі трохи більше напою, ніж зазвичай.

На той момент ми з чоловіком були одружені півроку. Він монтажник, я рік тому закінчила університет за фахом лікар – стоматолог, і працювала за дуже невелику плату асистентом лікаря в місцевій поліклініці. На життя в цілому не скаржилися, взяли квартиру однокімнатну в іпотеку. Звичайно, основне фінансове навантаження поки лежало на чоловікові.

Отже, ми прийшли додому, я зняла пальто, хотіла піти поставити чайник і попити чайку, як раптом мій стільниковий голосно задзвонив. Я підійшла, побачила, що дзвонить свекруха.

Подумала: «Та ми ж тільки що від них! Напевно, щось забули там ». І відповіла на дзвінок.

У телефоні я почула: «Маша, Маша (я не Маша, мене Наталя звуть), від мене тільки що син зі «своєю» пішли. Дай-но я тобі розповім, які нині невістки пішли … »

Я була дуже здивована, зрозуміла, що свекруха трохи перегнула з застіллям і, мабуть, помилилася номером, коли хотіла подзвонити своїй подрузі Маші. Справа приймала не дуже приємний, але цікавий оборот, тому я вирішила слухати її монолог і скромно піддакувати.

Свекруха:

«Ось живуть вони на його гроші. Вона працює звичайно, але безгрошова зовсім. Про що думала, коли в інститут йшла? З батьками весь час жити хотіла, за їх рахунок? А тут мій підвернувся! Ну це добре, ти послухай, Маша …

Це дітей у них немає ще. Вона зараз така вся нічого, фігурка цікава. А як народить, що буде? В широчінь поправиться, не втримаєш! Є у неї такі задатки, видно прямо. Це все природа, куди без неї. І буде мій з такою широкою безгрошовою дружиною жити! Ну да ладно…

Вона ніби як дівчина спокійна, ні по яким танцям не бігає, але її освіта, звичайно, заважає. Була б з села, простішою, ми б з нею знайшли спільну мову, а так, про що нам говорити?»

Я послухала весь цей монолог, а потім просто відключила телефон. Не змогла далі слухати. Спочатку було дещо образливо. Чоловікові не сказала нічого, зібралася з силами. Думала всю ніч, чому вона так думає про мене. Подзвонила своїй сестрі. Сестра старша за мене, у неї своїх дітей двоє. І сестра сказала:

«Не переживай! Зроби вигляд, ніби не чула нічого. Ось коли у тебе будуть свої діти, то зрозумієш, що дитина для батьків найкраща, і їм здається, що їх сина ніхто не гідний. Це мине”.

Було не просто, але я прислухалася до поради сестри і змовчала. Пройшло півроку. Відносини зі свекрухою хороші, спокійні. Тепер я сама чекаю свою дитину і потихеньку починаю її розуміти: вона не зі зла, просто для неї її син найкращий. Мій син теж для мене буде найкращим.

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Свекруха перепутала номер і замість подруги зателефонувала мені. Я поспілкувалася, не виказуючи, хто я