Свекруха мене не чіпає, зате має діло до мого сина. Дитина пройти по квартирі спокійно не може, адже бабуся знайде за що причепитись. Спочатку смішно якось виглядало, а тепер і не до веселощів. син до моєї мами жити проситься, бо додому йому йти не хочеться

Україна

Я вийшла заміж вдруге. У мене є дитина від першого чоловіка. Ми з ним прожили десять років і розійшлися через його походи наліво. Мій другий чоловік прекрасний сім’янин і надійний. Він завжди допоможе і ніколи не обманює.

Живемо ми разом з його матір’ю. Вона нездорова жінка і не здатна жити самостійно. Тому доводиться задовольнятися її присутністю кожен день. Особисто у мене до неї не було претензій з самого початку. Я взагалі люблю спокій і мир в домі.

Але свекруха – це абсолютно протилежне мені створення. Їй життєво необхідно знайти когось для того аби повчати і ставити в неприємне становище. З дорослими вона природно не може зв’язуватися, тому вона обрала мого старшого сина.

Спочатку все це виглядало якось безглуздо, але з часом набуло небувалих розмірів. Син зараз знаходиться в підлітковому віці, коли у них і без сторонньої допомоги нерви не в порядку. А тут ще вона, зі своїми насмішками.

Я сама особисто розмовляла з нею кілька разів. Але все без толку. Свекруха просто починає єхидно так посміхатися і говорити, що нічого образливого не говорила синові. А йому корисно вчитися відповідати на всякі нападки сторонніх людей, тому що в житті доведеться щодня боротися з хамством.

Це все і без неї зрозуміло. Але коли підлітка починають ще й вдома чіпати, то куди ж йому йти за допомогою ?! У школі у нього все нормально, але неприємності все одно трапляються. А тут прийде додому і знову починається по колу. Ну, так не можна!

У нас дійшло до того, що дитина почала проситися жити з моєю мамою, щоб не зустрічатися з цією бабусею. Мене такий варіант теж не влаштовує. Мама вже у віці і не зможе контролювати онука, та ще в такий складний підлітковий період.

На свого сина вона теж не реагує. Чоловік розповідав, що з ним так само вона себе вела до тих пір, поки він не став вже дорослим. Так, що ж виходить, дитина повинна терпіти ці випади до повноліття? Маячня якась.

Я зараз другому місяці. Дізналася нещодавно. Чоловікові ще не говорила. Хочу спробувати підштовхнути його серйозно підійти до вирішення цієї проблеми. Аж до того, що ми підемо жити окремо, а його матуся нехай сама потім розсьорбує свої труднощі. А то ти подивися, їй необхідно задовольняти свої потреби через постійне діймання дітей. Це просто незбагненно.

Як взагалі могло таке прийти їй в голову? Невже вона настільки не упевнена у собі жінка, що їй потрібно, таким чином, самостверджуватися ?! Ні, ну, справді, чіпляй тоді дорослу людину, від якої ти отримаєш заслужену відповідь! А може мені навчити сина, як їй відповідати в таких випадках ?! Нехай кілька разів поставить її на місце, може їй тоді дійде ?!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN