Осінь – наче й приходить з присмаком спокою, але й водночас треба все встигнути зробити, доки не почались холода. Хочеться докопати, досадити, укрити, зібрати. Руки сверблять узятися за грядку, коли дні ще теплі, земля слухняно приймає лопату, а на ринку повно тугих головок часнику, що просяться під ніж і у грядку. Але саме в цей момент і робиться найбільша помилка – передчасна посадка.
У вересні чи на початку жовтня – не найкращий час для висадки часнику. Здається, логічно: земля ще тепла, саджанці встигнуть укоренитися. Та часник живе своїм життям, і те що підходить іншим культурам, йому навряд чи сподобається. Він потребує не тепло, а прохолоду, щоб відчути зміну сезону. При ранній висадці, корінь ослабне, а навесні вийдуть дрібні, криві головки замість тугих зубчастих куль.
Коли можна садити озимий часник
Як показує практика, найкращий час припадає на дні, коли вдень ще плюс п’ять-десять, а вночі вже легкий морозець. Це зазвичай і є після 10-15 листопада. Земля в цей період ще не мерзла, але вже остигла настільки, що паростки не рушать угору. Зубчик встигне лише пустити корінці – саме те, що треба для зими.
Тепер роз’яснімо, чому ж вересень і жовтень не годяться для висадки часнику. Тут все елементарно: у ці два місяці ще занадто багато тепла, щоб часник заснув. А от листопад дарує йому правильний спокій і холод.
Є ще один вагомий аргумент на користь листопаду: ґрунт восени має властивість “гуляти”: то прогріється, то охолоне. Якщо висадити часник у такий нестійкий період, волога й тепло можуть спричинити гниття або появу грибка. А ось у середині листопада земля вже спокійна, з вологістю у рівновазі, без зайвого перегріву. Це ідеальне середовище для формування міцного кореня.
