Риторика президента США Дональда Трампа щодо Гренландії поставила Європу перед непростим вибором: або йти на пряме протистояння з Вашингтоном, або намагатися знизити напругу, навіть ціною поступок власними принципами.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі Bloomberg.
Заяви Трампа, які в європейських столицях розцінюють як тиск на Данію — одного з найбільш відданих союзників США в НАТО, — спричинили хвилю обурення серед політичних еліт ЄС. Дедалі частіше звучать заклики до жорсткої відповіді, зокрема із застосуванням так званої «торговельної базуки» — масштабних економічних контрзаходів проти Сполучених Штатів.
Водночас експерти застерігають: повноцінна торговельна війна з Вашингтоном може завдати Європі значно серйозніших втрат, ніж самій Америці.
Європейське роздратування та межі тиску
Європейські лідери дедалі відвертіше визнають, що тактика «умиротворення» Трампа — компліменти, дипломатичні поступки й демонстрація лояльності — не дала результатів. Навпаки, вона лише зміцнила переконання американського президента в слабкості союзників і підштовхнула його до ще жорсткішого тиску.
При цьому аргументи Трампа про «критичну необхідність» Гренландії для безпеки США викликають сумніви навіть серед американських експертів. Колишній високопосадовець Держдепартаменту США Френк Роуз нагадує, що чинна оборонна угода між США та Данією, укладена ще 1951 року, вже забезпечує Вашингтону надзвичайно широкі можливості на острові без будь-якої зміни суверенітету Гренландії.
Ставка Трампа — не лише на торгівлю
Ключова проблема для Європи полягає в тому, що Трамп не розділяє економіку та безпеку. Торгівля, оборона, НАТО й підтримка України він розглядає як взаємопов’язані інструменти тиску.
Міністр фінансів США Скотт Бессент відкрито заявив, що у Вашингтоні розраховують на небажання Європи загострювати конфлікт, адже вона суттєво залежить від американської військової потуги — як у межах НАТО, так і в питанні допомоги Україні.
Для Польщі та країн Балтії ситуація особливо болісна: захист принципу територіальної цілісності вступає в прямий конфлікт із ризиком ослаблення американських гарантій безпеки від російської загрози. Подібні дилеми постають і перед іншими державами ЄС.
Розбіжності всередині Європи
Європейський Союз демонструє відсутність єдності. Італія, чия економіка, за оцінками аналітиків Bruegel, є однією з найбільш уразливих до торговельної війни зі США, не підтримала ініціативу Франції, Німеччини та Великої Британії щодо символічного розміщення військових у Гренландії.
Навіть обмежена військова присутність у Нууку, яка мала продемонструвати рішучість Європи, фактично лише підкреслила її слабкість і дала Трампу додатковий привід для тарифних погроз. Велика Британія, яка направила лише одного офіцера, також опинилася серед країн, яким загрожують американські мита.
Прем’єр Кір Стармер назвав таку реакцію США «неправильною», однак чітко дав зрозуміти, що Лондон не готовий до конфронтації, яка може вдарити по економіці, інвестиціях і критично важливій співпраці у сфері безпеки та розвідки.
ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦
Чи зважиться Європа на конфлікт
Аналітики сходяться на думці, що Європа нині надто залежна від США і недостатньо сильна, щоб виграти масштабну торговельну війну, яка швидко вийде далеко за межі мит і тарифів.
Основна надія Брюсселя — на внутрішній опір у самих Сполучених Штатах. Частина республіканців уже критикує готовність Трампа ризикувати НАТО заради, по суті, особистого геополітичного проєкту.
Важливу роль у наполегливості президента США відіграє й символізм: анексія Гренландії зробила б його першим американським лідером із часів Вільяма Мак-Кінлі, який суттєво розширив територію країни. Сам Трамп навіть пов’язував свою «гренландську ініціативу» з відмовою Нобелівського комітету присудити йому премію миру.
У підсумку суперечка навколо Гренландії дедалі менше стосується норм міжнародного права й дедалі більше — реального балансу сил, у якому Європа ризикує опинитися слабшою стороною.
