На Сумщині 27 червня поховали 5-річного Дмитрика Безверхого. Хлопчика вбила росія під час дронової атаки 24 червня по селу Великий Бобрик.
Мама, сестра та бабуся Дмитрика залишаються у лікарні, тато хлопчика зник безвісти на війні.
Про родину, маленьку жертву росії та прощання зі вбитою окупантами дитиною розповіли у “Суспільне. Суми” та на Facebook-сторінці “Їх убила Росія”.
“5-річний Дмитрик Безверхий.
Його вбили росіяни.
Тато хлопчика – безвісти зниклий на війні… Стільки горя в одну сімʼю принесла росія.
24 червня терористи рф обстріляли шахедами село Великий Бобрик на Сумщині.
Вони знищили майже цілу вулицю і вбили трьох людей.
Крім дитини загинуло ще двоє мирних мешканців села – 85-річна Тетяна Іващева та 55-річний Володимир Велітченко. Будинок сім’ї Безверхих знищено повністю”, – зазначено у повідомленні “Їх убила Росія”.
З-під завалів зруйнованого будинку родини Безверхих рятувальники спершу дістали поранену бабусю та її онучку, яку обіймала жінка.
Дівчинка цьогоріч закінчила школу. Наразі вона перебуває у реанімації.
А в іншій частині зруйнованого будинку знайшли Оксану Безверху, яка під час вибуху накрила собою сина Дмитрика.
“Маму дістали живою. На превеликий жаль, хлопчик не вижив…
Сьогодні 5-річного Дмитрика поховали у рідному селі. Його мама, сестричка і бабуся досі в лікарні…Сил їм… і одужання…
Світла пам’ять маленькому янголу”, – йдеться у повідомленні.
Похорон 5-річного Дмитрика 27 червня став третім у селі Великий Бобрик після атаки військ рф 24 червня.
Місцеві жителі, що прийшли провести хлопчика в останню путь, розповіли журналістам “Суспільного”, що його мама Оксана працює у місцевому ліцеї.
Діти для Оксани були головним сенсом життя, згадують односельці.
“Небо зірвалося з усім на світі. Все летіло. Уявіть, скільки їх летіло на один куток. Це дитина, зайчик маленький, котик маленький, та і все. Вона з ним так носилася: Дімочка, Дімочка, Дімочка.
Сама тягнула скільки дітей своїх. Дівчинка 11 класів закінчила. Вона в Сумах десь в лікарні, але її будуть перевозити у Київ…
Оксана така добра. Ніколи нікому ні в чому не відмовляла. Оксана, я не знаю, за що скільки біди у них, в неї ж чоловік пропав безвісти. Вже пів року, чи більше”, — розповіла Тетяна Заводун.
“Ми з нею буквально, мабуть, тиждень, може, два назад спілкувалися, тому що в нас діти однакові. В неї Діма, в мене Діма, тільки різниця в пів року. Я питала за школу.
Вона каже: “Хай ще погуляє, хай ще побуде дитиною”. А після ночі, зранку, почула, що немає. Шкода”, — розповіла місцева жителька Наталія.
Повертатися родині нікуди, від будинку Безверхих залишилася лише купа цегли.
