Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах описав один із найболючіших моментів початку повномасштабного вторгнення — телефонну розмову з Володимиром Зеленським у лютому 2022 року.
Як пише видання The New York Times із посиланням на мемуари Столтенберга, тоді український президент наполягав на створенні безпольотної зони над Україною, щоб зупинити російські літаки, вертольоти та безпілотники. Столтенберг визнає: він розумів небезпеку та смертельний ризик для співрозмовника, але відмовив.
За словами екскерівника альянсу, Зеленський дзвонив із бункера в Києві — буквально поруч із просуванням російських танків. Він сказав: «Я розумію, що ви не відправите наземні війська НАТО, хоча я і не згоден. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір». Президент підкреслив: НАТО здатне зробити це, бо вже запроваджувало безпольотні зони раніше.
Але відповідь була коротка й холодна. Столтенберг пояснив, що для закриття неба НАТО довелося б знищувати російські системи ППО в Білорусі та Росії, а також збивати російські літаки в українському небі. Це, за його словами, автоматично означало б повномасштабну війну між НАТО і Росією. «А ми цього робити не хочемо», — так він сформулював свою позицію.
Столтенберг каже, що було дуже важко завершувати ту розмову, розуміючи небезпеку для життя Зеленського й його родини. Він зізнався, що всі боялися за долю українського президента. Позицію підтвердив і тодішній президент США Джо Байден, який заявив: «Ми не підемо на ризик третьої світової заради України».
Екскерівник визнав: допомога Україні з боку НАТО була «занадто малою і занадто запізнілою». З 2014 року, коли Росія анексувала Крим і розв’язала війну на Донбасі, альянс фактично майже не надавав Україні військової підтримки — боявся спровокувати Кремль. Але Росія все одно напала. І тепер Столтенберг вважає, що якби НАТО допомагало більше, повномасштабного вторгнення, можливо, вдалося б уникнути.
Він також згадав, що 24 лютого 2022 року країни НАТО вирішили діяти у двох напрямках: посилити підтримку України та водночас не допустити розширення війни за межі її кордонів. Тож Україні почали передавати зброю й боєприпаси, але вступати у війну безпосередньо альянс відмовився. Столтенберг наголосив, що досі вважає це правильним підходом.
У мемуарах він згадує ще одну кризову ситуацію — 2018 рік, коли Дональд Трамп заявив на саміті НАТО про намір вийти з альянсу. Столтенберг зізнався, що тоді боявся стати генсеком, який закриватиме історію НАТО.
