У Фінляндії побоюються змішування чітко визначених гарантій НАТО за Статтею 5 із можливими двосторонніми домовленостями з Україною.
Фінська влада звернулася до США з проханням утриматися від формулювань, які називають майбутні безпекові зобов’язання перед Україною після війни «подібними до Статті 5», адже це може послабити сам принцип колективної оборони, на якому базується НАТО.
Про це повідомляє Politico з посиланням на телеграму Державного департаменту США.
Документ, датований 20 січня, вказує на стурбованість окремих посадовців тим, які саме терміни використовуються під час мирних дискусій між Києвом і Москвою. Він підкреслює, що у сфері національної безпеки навіть окремі слова можуть мати серйозне значення — навіть якщо йдеться лише про спробу пояснити позицію через аналогії.
Як зазначається в телеграмі, надісланій з американського посольства в Гельсінкі до Вашингтона, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен порушила це питання 19 січня під час зустрічі з конгресменами США Джеком Бергманом та Сарою Елфрет, які входять до Комітету Палати представників з питань збройних сил.
Валтонен наголосила, що Фінляндія розглядає Росію як «довгострокову стратегічну загрозу», і застерегла від укладення для України «слабкої» мирної угоди, яка могла б підірвати її спроможність протистояти можливій агресії з боку РФ у майбутньому.
Фінляндія застерегла від формулювань «гарантії безпеки, подібні до Статті 5» для України
Водночас, згідно з документом, очільниця фінського МЗС застерегла від будь-яких формулювань щодо «гарантії безпеки, подібні до Статті 5» для післявоєнної України. За її словами, такі формулювання можуть призвести до змішування чітко визначених гарантій НАТО за Статтею 5 із можливими двосторонніми домовленостями з Україною. Валтонен також наголосила на необхідності створення «файрвол» між НАТО та майбутніми безпековими гарантіями для Києва. У телеграмі зазначається, що міністр оборони Фінляндії висловив подібну позицію під час іншої зустрічі.
Опубліковані матеріали також відображають підхід інших фінських політиків, які зазначають, що, попри бажання допомогти Україні захистити себе, питання безпекової «гарантії» є надто серйозним і поки що не має однозначної підтримки.
Один із фінських чиновників заявив, що офіс Валтонен не коментує закриті дипломатичні обговорення, водночас підтвердивши стратегічну мету Гельсінкі — у перспективі бачити Україну членом НАТО.
Що турбує західні столиці?
Колишні представники Альянсу та експерти вважають, що зміст телеграми відображає зростальнустурбованість у різних столицях щодо довгострокових наслідків співпраці з Україною після завершення війни.
Як зазначив ексчиновник Альянсу Едвард Ронґ, однією з проблем є те, що «використання терміну „Стаття 5“ в інших контекстах створює враження залучення НАТО, яке насправді не є частиною жодних із запропонованих домовленостей». Він додав: «Фінляндія та багато інших членів НАТО хочуть, щоб було чітко зрозуміло: Стаття 5 є унікальною для НАТО».
Аналітики наголошують, що використання Статті 5 як порівняння має як позитивні, так і ризиковані наслідки, особливо з огляду на різні погляди на підтримку України всередині НАТО. Ситуацію ускладнює й те, що найближчим часом допомогу Україні, ймовірно, надаватимуть окремі держави або коаліції країн, а не сам Альянс.
За словами дослідника Університету Меріленду Джоша Шифрінсона, навіть згадка Статті 5 з формулюванням «подібна до» може стати інструментом для політичної боротьби всередині країн.
Ефективність самої Статті 5 НАТО може опинитися під сумнівом
Також існує ризик, що представлення гарантій для України як «подібних до Статті 5» може підштовхнути Росію перевірити ці зобов’язання на практиці. На думку експредставниці Пентагону при НАТО Рейчел Еллехус, якщо РФ здійснить збройну атаку, а держави, які підтримують Україну, не зможуть адекватно відповісти, це може поставити під сумнів ефективність самої Статті 5 Альянсу.
Окрему увагу, за словами експертів, європейські союзники приділяють скептичному ставленню президента США Дональда Трампа до Альянсу. Вони вже збільшили оборонні витрати та взяли на себе основну частину допомоги Україні, однак економічна невизначеність ставить під питання подальші можливості підтримки.
«Я припускаю, що фіни не хочуть пообіцяти більше, ніж зможуть виконати», — зауважила Еллехус.
Нагадаємо, 25 січня президент Володимир Зеленський повідомив, що двосторонній документ зі США про гарантії безпеки для України повністю готовий. За його словами, ці гарантії є ключем до визначення конкретної дати завершення війни та запобігання майбутній агресії в Європі. Наразі українська сторона очікує від американських партнерів лише погодження дати й місця підписання, після чого документ мають ратифікувати Конгрес США та Верховна Рада. Паралельно президент виділив європейський вектор безпеки, що включає членство в ЄС, «коаліцію охочих» та економічну підтримку як фундаментальні елементи захисту держави.
