Синові ще й трьох років не виповнилося, а чоловік мене вже на роботу відправляє. Каже, що йому самому важко все тягнути на собі. Не розумію, від чого чоловік так втомився? Вагони ночами не вантажить, на морозі не працює. Ходить не поспішаючи, в свій офіс. У мене жодна подружка, яка народила дитину, не працює. То ж чому я маю виходити на роботу, та ще й так швидко

Різне

Синові ще й трьох років не виповнилося, а чоловік мене вже на роботу відправляє. Каже, що йому самому важко все тягнути на собі. Не розумію, від чого чоловік так втомився? Вагони ночами не вантажить, на морозі не працює. Ходить не поспішаючи, в свій офіс. У мене жодна подружка, яка народила дитину, не працює. То ж чому я маю виходити на роботу, та ще й так швидко

От не думала я, що в мене такий чоловік. Нашому синові лише влітку три роки виповниться, а він мені вже всі вуха прожужжав, щоб я на роботу виходила. Не подобається йому, що я вдома сиджу.

Важко йому, бачте, самому тягти сім’ю, втомився він! Я йому кажу, а дитину куди? А він каже – нічого, моя мама посидить, вона не проти. Сама пропонує!

Мені 30 років, зараз я сиджу в декреті з нашим сином, чоловік один працює. Живемо ми в квартирі свекрухи, але окремо від батьків. Чоловік працює менеджером в маркетинговому агентстві, робота у нього не надто важка. Працює в офісі, їде туди з ранку не поспішаючи, вечорами, правда, повертається пізно. Начальство спокійне, адекватне, фізично чоловік не дуже втомлюється, під носом інтернет, кава, відповідальності такий вже величезної немає…

Від побуту чоловік теж практично повністю відгороджений – прання, прибирання, готування зараз цілком і повністю на мені. Не сказати, що я прямо ідеальна господиня, проте практично завжди в будинку відносний порядок, є свіжа їжа і чисті шкарпетки.

Відео дня:

І при цьому чоловік постійно скаржиться, як йому важко самотужки утримувати трьох! Заладив, мовляв, втомився. Хоча я не розумію, що зміниться для чоловіка, якщо я вийду на свою роботу. Адже він точно так само буде працювати, як зараз…

Гроші на своїй роботі і до декрету я отримувала невеликі, так що кардинально мій внесок в сімейний бюджет нічого не змінить. В принципі, ми і зараз живемо непогано, особливо не економимо. Але на все необхідне нам вистачає.

Проте чоловік уперто наполягає на тому, що мені треба виходити на роботу і «допомагати».

Раз у раз, ніби як жартома, приводив мені в приклад зірок шоу-бізнесу, які починали працювати вже через кілька тижнів після того, як народили дитину. А останнім часом до цієї теми зводиться практично будь-яка наша розмова.

Чесно кажучи, виходити зараз на роботу я не надто хочу – не уявляю, як залишити сина. Чоловік же абсолютно не бачить в цьому проблеми – «мати посидить».

Свекруха, звичайно, посидить, онука вона любить, і ніколи не відмовляється виручити в разі потреби. Але… По-перше, сидіти вона буде «за своїми правилами», тут без варіантів. Мою думку про те, чим годувати, як і скільки гуляти, у що одягати вона ніколи не слухає. А по-друге, потім все життя буде нагадувати, як вона нам допомогла!

Не розумію, від чого чоловік так втомився? Вагони ночами не вантажить, на морозі не працює. Ходить не поспішаючи в свій офіс. У мене жодна подружка, яка народила дитину, не працює. То ж чому я маю виходити на роботу, та ще й так швидко?

Рейтинг статті
Поділитися з друзями
BBCcCNN