Щастя випарувалося, залишилася гіркота життя. Син, вже не випадково, а навмисно перетрусив всю батьківську пошту, з’ясував, що рік уже Валька, дружина його друга, шле себе чоловікові. Ми до них два роки тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона й позаздрила

Ми з чоловіком жили щасливо, ростили двох чудових, розумних синів, з боку сім’я виглядала ідеальною. Наші стосунки друзі і знайомі вважали прикладом для наслідування.

Я, звичайно, знала, що до мене Олександр не витримав конкуренції зі своїм другом, їм подобалася одна дівчина. Одружився з нею Володя, а Саша сох за нею, поки не пов’язав долю зі мною. Я була щиро закохана в нього, впевнена у взаємності почуттів, всю душу вкладала в наш скромний будинок. Спільна робота примирила Сашу з Володею, ми стали дружити сім’ями. Ох, уже ця дружба сім’ями.

Чоловік багато працював, я виховувала двох синів, тільки й встигала відводити їх в школу, в секції, займалася садом, допомагала батькам. З глухого району ми перебралися ближче до роботи чоловіка, купили трикімнатну квартиру, через вісім років, переїхали в двоповерхову квартиру, побудовану конторою, де Саша працював програмістом.

У нас з’явилися дві машини, відпочивати тепер їздили своїм ходом. Щоліта відправлялися всією сім’єю на Чорне море, по дорозі заїжджали і зупинялися на день в іншого друга Саші. Раніше вони разом вчилися, а тепер уже ми дружили сім’ями. Погостюємо, побалакаємо про все, переночуємо і в дорогу.

Так летіли рік за роком, діти виросли, поїхали вчитися.

Ми залишилися вдвох, правда, я доглядала за мамою і свекрухою. Чоловік запропонував взяти ділянку, побудувати котедж, продати для цього сад і трикімнатну мамину квартиру. Я погодилася, побудували будинок, обжилися, маму до себе забрали, свекруху відвідували в її міській квартирі.

Велику ділянку землі біля будинку мені довелося обробляти своїми силами. Працювала, як трактор, Саша вічно на роботі, намагалася йому не дзвонити, щоб не турбувати. У скільки він повертався, я не контролювала, втомлювалася просто.

У відпустку приїхав старший син, він вже працював у великій столичній фірмі, вирішив самовіддано допомогти мамі по господарству. Я була щаслива, ми спілкувалися, збиралися подивитися фотографії з його подорожей. Він пішов до батька в кабінет, батько і по вихідних був на роботі, включив комп’ютер, через деякий час чую його роздратований вигук, він по телефону з кимось сварився. Я забігла в кімнату, бачу на батьківському комп’ютері фотографії жінки. А син, як я зрозуміла, говорив з батьком.

Щастя випарувалося, залишилася гіркота життя. Син, вже не випадково, а навмисно перетрусив всю батьківську пошту, з’ясував, що рік уже Валька, дружина його друга, шле себе чоловікові. Ми до них два роки тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона й позаздрила, почала закидати чоловіка своїми фото і ось уже півроку, як приїхала, чоловік їй орендував квартиру, регулярно відвідує.

Довго я себе лаяла, за цю дружбу сім’ями, через яку моя сім’я розвалилася. Сини батька не зрозуміли, засудили, мене підтримали. Ми розійшлися. Одне втішає: я позбулася від непотрібного мені великого котеджу з ділянкою, живу в двоповерховій квартирі з мамою.

Все себе питаю: що я робила не так? Як я не відчула його походеньки, не почала здогадуватися, що він мене обманює?

Фото ілюстративне.

Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Щастя випарувалося, залишилася гіркота життя. Син, вже не випадково, а навмисно перетрусив всю батьківську пошту, з’ясував, що рік уже Валька, дружина його друга, шле себе чоловікові. Ми до них два роки тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона й позаздрила