Поки Путін декларує «святкову» тишу на фронті, Зеленський нагадує про ціну російських обіцянок. Водночас Україна побоюється подовження послаблення санкцій США на російську нафту.
Росія в односторонньому порядку заявила про припинення вогню на Великдень, доручивши армії зупинити бої. Втім, пам’ятаючи про тисячі порушень минулого року, Україна не поспішає довіряти агресору.
Про це йдеться у статті The New York Times.
Президент Росії Володимир Путін оголосив про тимчасову паузу в бойових діях проти України з нагоди Великодня. Режим тиші має стартувати в суботу о 16:00 за московським часом і тривати до завершення наступного дня.
Міністр оборони Андрій Бєлоусов і начальник Генерального штабу Валерій Герасимов «отримали наказ припинити бойові дії на всіх напрямках на цей період». Водночас підкреслюється, що «війська мають бути готові до відбиття можливих провокацій з боку противника, а також будь-яких агресивних дій».
Зеленський не вірить у щирість великоднього перемир’я з боку РФ
У відповідь на запит журналістів представник президента України Володимира Зеленського оперативно не повідомив, чи дотримуватиметься Київ цієї ініціативи. Сам Зеленський уже більше тижня виступає із закликами до припинення вогню на Великдень, але водночас ставить під сумнів щирість намірів російської сторони.
«Ми неодноразово пропонували Росії припинити вогонь хоча б на Великдень — цей особливий час року. Але для них усі часи однакові, і нічого не є святим», — зазначив він 6 квітня.
Торік Путін також заявляв про великодню паузу, однак, за словами Зеленського, вона була порушена майже 3000 разів. За ті 30 год. російські обстріли призвели до загибелі щонайменше трьох людей у Херсонській області та поранення ще трьох.
У Міноборони РФ тоді запевняли, що їхні сили «суворо дотримувалися режиму припинення вогню і залишалися на раніше зайнятих позиціях», водночас звинувачуючи Україну у майже 5000 порушень.
Чи переросте великоднє припинення вогню у тривале перемир’я?
На тлі сучасної війни, де військові постійно перебувають під спостереженням і ударами дронів, навіть короткочасна пауза могла б дати українським підрозділам можливість відновитися та поповнити ресурси. Проте навіть за умови взаємного дотримання режиму тиші він навряд чи стане основою для тривалішого перемир’я.
Переговорний процес між Україною та Росією фактично зайшов у глухий кут після ударів США та Ізраїлю по Ірану. Зеленський 8 квітня зазначив, що нещодавня пауза у протистоянні між Вашингтоном і Тегераном може створити шанс для відновлення діалогу, але визнав, що це «вікно» може швидко закритися через концентрацію адміністрації американського президента Дональда Трампа на внутрішній політиці перед проміжними виборами.
Водночас українські сили після початку конфлікту навколо Ірану посилили удари по російській нафтовій інфраструктурі, прагнучи обмежити фінансові ресурси Кремля на тлі зростання світових цін на нафту та часткового послаблення американських санкцій.
За словами Зеленського, Україна готова припинити такі атаки лише у разі, якщо Росія також зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.
Київ також висловлює невдоволення рішенням США тимчасово пом’якшити санкції щодо російської нафти, яка вже перебувала в морі станом на середину березня. Українська сторона вважає, що це може сприяти фінансуванню російських військових дій. Термін дії цього рішення завершується в суботу — за кілька годин до оголошеного перемир’я, однак в Україні побоюються його можливого подовження через нестабільну ситуацію на світовому нафтовому ринку.
Нагадаємо, після заяви Путіна, Зеленський повідомив, що Україна готова до дзеркального припинення вогню на Великдень, нагадавши, що Київ і раніше виступав з такою ініціативою. Президент підкреслив, що людям потрібне свято без загроз, проте Україна прагне не коротких пауз, а тривалого миру. Він додав: якщо Росія справді хоче деескалації, вона має шанс не відновлювати обстріли й після свят
