Що покласти у кошик / Колаж 24 Каналу
Святковий кошик не варто просто сприймати, як зручний спосіб віднести їжу до церкви. Його варто наповнювати тим, що має прямий зв’язок із Великоднем, часом після посту і давніми уявленнями про життя та добробут.
За давньою християнською традицією, великодній кошик наповнювали не довільно, а тими продуктами, які мали зрозумілий зв’язок зі святом. Найчастіше до нього клали паску, яйця, м’ясні та молочні наїдки, пише “Суспільне”. Саме такий набір вважався основним і символічним.
Цікаво
Що має бути у кошику?
Особливе місце у кошику завжди відводили пасці. Українські господині намагалися спекти її власноруч, найчастіше у Чистий четвер або в суботу перед Великоднем.
Святковий хліб сприймали не просто як страву, а як один із головних знаків Воскресіння, тому його готували за давніми родинними рецептами й нерідко прикрашали орнаментом із тіста.
Неймовірна традиція / Фото unsplash
У дохристиянські часи Великдень відзначали 25 березня, коли сонце було в зеніті. Тому яйце у кошику символізує сонце. Наші предки вірили, що світ народився з яйця, і вважали, що воно є символом продовження роду. Яйця у кожному з регіонів України розмальовують традиційними орнаментами – закодованими символами. У кошик також клали хрін – символ здоров’я,
– зазначає Олег Смоляк, професор, доктор мистецтвознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.
Не менш важливою була й м’ясна частина великоднього кошика. До свята заздалегідь готували ковбасу, яку традиційно вудили, щоб на великодньому столі все було свіже, духмяне й готове до святкової трапези. Поруч із нею клали й інші продукти, якими родина розговлялася після посту.
Окремий зміст мали яйця. У народних уявленнях вони здавна пов’язувалися із зародженням життя, продовженням роду й оновленням. Саме тому в різних регіонах України яйця розмальовували традиційними орнаментами, у яких зберігалися давні символи. Разом із ними до кошика часто клали хрін, який вважали знаком здоров’я і сили.
Яким має бути кошик?
Сам кошик теж мав свою усталену форму й вигляд. Його зазвичай плели з рогози або лози, робили круглим чи подовгастим. У Галичині до 1939 року великодні кошики до церкви переважно несли неодружені чоловіки, а згодом це стало звичним і для жінок та дітей, інформує Сredo.
Зверху кошик накривали вишитим рушничком. На ньому часто зображали птахів, квіти або хрести. Такий рушник виконував не лише декоративну роль, а й мав цілком практичне призначення – захищав освячені продукти від дощу чи вітру дорогою до церкви. Водночас до наповнення кошика радили ставитися стримано.
Не варто було класти туди надто багато їжі, а також фрукти, алкогольні напої чи ножі, які пов’язували радше із забобонами, ніж із самим змістом Великодня. За цією традицією, у кошику мали бути лише ті продукти, які справді відповідають суті свята і можуть бути доречними для освячення.
Які рецепти взяти до уваги?
-
Таку смачну та зроблять далеко не в кожній пекарні.
-
А ще варто мати під рукою рецепт салату, який можна зробити за 2 хвилини.
