Україна розширює свою кампанію далекобійних ударів по російській нафтовій інфраструктурі, тоді як російські «воєнкори» скаржаться на неефективність власної ППО та на суттєву шкоду від цих українських атак.
Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.
Аналітики ISW констатували, що нові удари України по нафтовому терміналу Шесхарис та по фрегату Адмірал Макаров у порту Новоросійська є розширенням української кампанії атак, яка суттєво підриває російські можливості експорту нафти.
В Інституті вивчення війни підкреслюють, що географічні розміри Росії «створюють величезний виклик» для захисту таких цілей, особливо традиційними системами протиповітряної оборони, на які росіяни, схоже, досі покладаються у захисті від атак українських безпілотників. Аналітики нагадують і про те, що раніше Україна провела масштабну кампанію ударів по радарах російських комплексів ППО. Тож тепер систему російської протиповітряної оборони перевантажує необхідність покриття величезних територій.
Читайте також: Україна посилила удари по нафтовій інфраструктурі Росії: аналітики пояснили слабкість ППО ворога
На цьому тлі російські «воєнкори» критикують неефективність російських систем ППО та наголошують на впливі українських ударів, констатує ISW. Зокрема один з близьких до Кремля «воєнкорів» заявив 6 квітня, що через постійні удари України російські зенітно-ракетні війська «працюють на знос», а їхні боєкомплекти витрачаються «в посилених темпах». Цей «воєнкор» також пожалівся, що «просто так взяти і створити з повітря десятки тисяч ракет до Панцирів [систем ППО] – фізично неможливо». Тож він розкритикувв пропозиції російських ЗМІ, які пропонують збільшити постачання зенітних керованих ракет і ЗРК для захисту від ударів України. «Чомусь ніхто не намагається зрозуміти, наскільки складно просто взяти та збільшити виробництво такого виду озброєння», — поскаржився «воєнкор». Натомість він закликав російську армію копіювати досвід України у протистоянні повітряним атакам — «більше маневрених вогневих груп, більше розрахунків дронів-перехоплювачів, більше систем акустичної розвідки».
В ISW додають, що інші російські «воєнкори» також скаржаться на те, що ліквідація наслідків українських ударів потребує ресурсів, а денні удари українських безпілотників додатково виснажують російську протиповітряну оборону. Також вони визнають систематичний характер далекобійних ударів українських безпілотників та вразливість російських військових кораблів, розміщених на базах у межах досяжності українських дронів.
Читайте також: Дрони розбомбили російський нафтопровід біля порту Приморськ
Аналіткики Інституту вивчення війни резюмують, що Росія, схоже, досі не повністю розвинула або ще не розгорнула систему мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів чи інших недорогих систем для захисту від повторюваних ударів України по широко розкиданих цілях у РФ. Були повідомлення про те, що Кремль дозволив приватним підприємствам розробляти власні – ймовірно, низкозатратні – підходи до боротьби з безпілотниками. Однак цілі, по яких нещодавно завдали ударів Сили оброни України, схоже, не були належним чином прикриті такими методами, констатує ISW.
Фахівці припускають, що ця масштабна кампанія далекобійних ударів України, яка вже значною мірою підриває експорт нафти з РФ, ймовірно, також змусить російські війська перенаправити цінні людські та матеріальні ресурси на посилення ППО оборони, замість того щоб кинути ці засоби проти самої України.
«Російські війська, ймовірно, з часом адаптуються, враховуючи їхні початкові спроби розробки безпілотників-перехоплювачів та дискусії про створення мобільних вогневих груп, але потреба захисту багатьох великих, широко розкиданих об’єктів може залишатися для них складним викликом», — підкреслює ISW.
