Росія всуху програла газову війну, яку було оголошено Путіним слідом за так званою Мюнхенською промовою 2007 року.
Країни “Великої сімки” продовжують роботу над відмовою від імпорту газу з Росії. На зустрічі в Турині міністри енергетики країн, що входять до G7заявили, що заходи щодо відмови від імпорту російського газу та зниження доходів РФ від експорту енергоносіїв з метою подальшої підтримки України активно опрацьовуються.
У G7 також заявили, що мають намір знизити залежність пов’язаних з ядерною енергетикою товарів цивільного призначення, які постачаються з РФ.
Таким чином, за минулі півтора десятиліття Заходу вдалося вирішити проблему “відв’язування” від російських енергоносіїв, причому з обох боків відразу: з одного боку, було створено альтернативу як сланцевого газу США і розвитку технології ЗПГ, яка істотно змінила взагалі географію поставок газу; з іншого боку, Росія була послідовно відрізана від ключового неї європейського ринку. Про це пише Російський економічний аналітик Анатолій Несміян.
“Газову війну Росія програла всухуі навіть немає сенсу намагатися це якось пояснювати та доводити. Втрати російського бюджету лише цього року становлять сотні мільярдів рублів за квартал. Недоотримані платежі до бюджету від “Газпрому” порівняно з початком двадцятих років зараз становлять два бюджети Ленінградської області щокварталу. Це й для економіки мирного часу важкий удар, зараз – тим більше”– зазначив він.
Загалом це продовження політики Заходу після ультиматуму, висунутого ще 2007 року так званою Мюнхенською промовою Путіна.
Проте Захід має намір добивати ситуацію до кінця, звідси і продовження заходів щодо остаточного вирішення питання. Вигодонабувачем у цій ситуації стають США, які займають значну частину європейського ринку, що вивільнився.
“Частину його перехопила Норвегія, яка взагалі сьогодні перебуває у фантастично вигідному становищі, не доклавши до цього жодних зусиль. Мало того, Норвегія в ході газової війни примудрилася ще й отримати чималий шматок акваторії Баренцевого моря, яку один високопоставлений недоумок віддав норвежцям за так, у розрахунку на бариші зі Штокманівського родовища, яке так і залишилося у мріях”, – зазначив він.
Йдеться про те, що 2010 року тодішній президент РФ Медведєв підписав договір про розмежування Баренцевого моря з Норвегією. На фактично подарованій Норвегії території згодом було виявлено родовища вуглеводнів. Там може бути близько 2 млрд барелів нафтового еквівалента.
“Загалом рішення “Сімки” не є чимось новим і, тим більше, несподіваним. Все триває, як і раніше. Захід просто акцентує увагу на тому, що залишаються не до кінця вирішені питання, якими він і займатиметься.“, – наголосив Несміян.
