Найактивніші спроби наступу російська армія робила на початку вторгнення і восени 2024 року. Але до весни 2025-го наступальний ресурс фактично видихався. Проривів немає, успіхів – тим більше.
Зараз російські війська безсило тупцюють на місці, втрачаючи людей тисячами. За даними Foreign Policy,за перші місяці 2025 року втрати Росії перевищили 100 тисяч убитими і пораненими. А з початку вторгнення їхня сукупна кількість може досягти мільйона до кінця року. При цьому навіть із таким рівнем жертв Кремль не зміг домогтися ні стратегічних перемог, ні зміни становища на фронті.
Головна проблема – відсутність результату. Уже кілька місяців росіяни безуспішно штурмують Покровськ. Просування мінімальне, оборона України – міцна. Наступати більше нічим, а відступати нікуди.
Друга проблема – моральна. Російське керівництво намагалося придушити Україну терором: обстрілами, руйнуваннями, холодом. Але цей розрахунок не спрацював. Воля до опору в українців тільки зміцнилася. Кремль розраховував, що страх зламає націю. У підсумку страх трансформувався в стійкість.
Україна, незважаючи на брак ресурсів і допомогу Заходу в режимі “крапельниці”, продовжує триматися. Винахідливість, мужність, гнучкість української армії і суспільства роблять неможливе: країна виживає, бореться і не здає позицій в умовах війни на виснаження, яку їй нав’язали.
А тим часом Росія повільно, але невідворотно котиться до поразки. І жодні цифри, паради чи ролики Міноборони цього вже не приховують.
