Україна цієї осені завдала рекордної кількості ударів по російській енергетичній інфраструктурі, і цей тиск вже відчувається всередині Росії.
У ніч проти 6 листопада українські безпілотники атакували Костромську ГРЕС — одну з найбільших теплових електростанцій Росії. Це вже двадцять сьомий удар по російській електроенергетиці з початку осені.
Аналіз російського видання “Агентство” показує: рік тому така кількість атак фіксувалася за цілий рік.
За кадрами, опублікованими медіа, під час атаки на ГРЕС сталося спалах на газорозподільному майданчику. Місцева влада заявила, що “атаку було відбито”, а електропостачання, за їхнім твердженням, не постраждало.
Костромська ГРЕС входить до трійки найпотужніших теплових електростанцій РФ: її встановлена потужність становить 3720 мегават, що еквівалентно приблизно півтора відсотку всієї електроенергії, що виробляється в Росії.
За даними аналізу, лише за перший тиждень листопада зафіксовано щонайменше вісім атак на об’єкти російської енергетики. Всього з початку 2025 року українські сили завдали щонайменше 38 ударів по енергетичних об’єктах на території Росії та тимчасово окупованого Криму.
Інтенсивність атак почала різко зростати восени. Якщо з січня до серпня фіксувалося лише 11 випадків, то у вересні — шість, а у жовтні — вже чотирнадцять. Удари завдавалися об’єктам у Брянській, Курській, Білгородській, Смоленській, Володимирській, Волгоградській та інших областях, а також в окупованому Криму. У листопаді атаки продовжилися: під удар потрапили енергооб’єкти у Володимирській, Костромській, Липецькій та Орловській областях.
Порівняно з попередніми роками активність ЗСУ суттєво зросла. 2024 року повідомлялося про 27 атак за весь рік, 2023-го — про 16, а 2022-го — про шість.
Аналітик Conflict Intelligence Team зазначив, що до кінця вересня Україна практично не завдавала ударів по великих енергетичних об’єктах, вважаючи їх за цивільну інфраструктуру. Однак ситуація змінилася: “Тепер цілі — не тільки розподільні підстанції, а й великі станції, які забезпечують регіони електрикою”.
У CIT зазначають, що прямого впливу на бойові дії такі удари не надають, проте економічний ефект може бути значним.
“Це частина стратегії виснаження – удари по ключових галузях економіки створюють тиск усередині країни і формують у населення запит на припинення війни“, – заявив військовий аналітик Кирило Михайлов.
За його словами, кампанія проти енергетичної системи РФ – продовження ударів по нафтопереробних заводах, які вже призвели до кризи на внутрішньому ринку палива.
Аналітики пов’язують активізацію атак із політичним рішенням Києва та з обіцянкою президента Володимира Зеленського давати дзеркальну відповідь на удари по українській енергетиці. Ще у вересні Зеленський говорив, що Дональд Трамп підтримав дії України у відповідь проти російської енергетичної інфраструктури.
З кінця липня українські сили також активно вражають російські нафтогазові об’єкти. За підрахунками “Агентства”, до кінця жовтня Україна завдала не менше 43 ударів по 22 НПЗ. Ці дії викликали скорочення експорту нафтопродуктів і падіння видобутку — у вересні обсяг експорту нафти знизився до 2,4 мільйона барелів на добу, що стало мінімальним показником за останні.
Таким чином Київ відкрито переносить війну на економічну територію Росії, руйнуючи ключові елементи її енергетичної системи і змушуючи Кремль платити ціну за агресію.
