Гроші агресора – жертві війни: Євросоюз наближається до історичного рішення щодо використання російських заморожених активів на користь України.
Ідея використати заморожені суверенні активи Росії для підтримки України швидко набрала політичну вагу в Європейському союзі та отримала підтримку низки ключових держав. Однак консенсус з цього питання, як і раніше, відсутній, оскільки кілька країн відкидають такий варіант, пише . noopener”>EuroNews.
Коаліція прихильників
Серед перших, хто відкрито і повністю підтримав репараційну позику, опинилися уряди Данії, Швеції та Фінляндії. Усі вони відкрито виступили за такий варіант фінансування Києва замість ідеї нового спільного боргу.
До них швидко приєдналися Польща, Естонія, Латвія, Литва та Ірландія.
У спільному листі ці держави наголосили, що “репараційний кредит” не лише фінансово здійсненний і політично реалістичний, а й відповідає фундаментальному принципу міжнародного права – праву України на компенсацію збитків, завданих агресією.
Рішучу підтримку ініціативи висловлюють і Нідерланди – один із найбільших фінансових донорів України. Іспанія та Португалія, хоч і менш активні в публічних заявах, наголошують на необхідності будь-яким способом забезпечити стабільне та довгострокове фінансування Києва.
Французька пауза та німецька ініціатива
На цьому тлі особливо помітною виглядає стримана позиція Франції. Париж уникає активної участі у публічній дискусії, незважаючи на те, що, за оцінками, у французьких приватних банках зберігається близько 18 млрд євро російських суверенних активів.
У Єлисейському палаці пояснюють обережність юридичними складнощами, пов’язаними з характером цих активів та контрактними зобов’язаннями, що діють.
Хоча президента Франції Емманюеля Макрона не вважають противником “репараційної позики”, відсутність французької ініціативи фактично дозволила канцлерові Німеччини Фрідріху Мерцю взяти на себе роль політичного драйвера дискусії.
За словами глави німецького уряду, відсутність успіху в цій історії серйозно підірве здатність ЄС діяти.
Хто проти
Головним супротивником ініціативи стала Бельгія – найбільший зберігач заморожених російських активів. Прем’єр-міністр Барт де Вевер вважав репараційний кредит ризикованим.
У листі до голови Єврокомісії Урсуле фон дер Ляйєн він підкреслив, що не погодиться на ситуацію, за якої Бельгія поодинці нестиме юридичні та фінансові ризики.
Де Вевер віддає перевагу варіанту загального боргу і допускає підтримку позики лише за умови повної колективної відповідальності, гарантій ліквідності та розподілу тягаря між країнами.
До позиції Бельгії приєдналися Італія, Болгарія та Мальта. Ці країни закликали Єврокомісію шукати альтернативні рішення з більш передбачуваними параметрами та меншими ризиками.
Новий прем’єр Чехії Андрій Бабіш також заявив, що Прага не готова брати участь у цій пропозиції чи надавати бюджетні гарантії.
Окремо стоїть Угорщина, чий прем’єр-міністр Віктор Орбан регулярно виступає проти надання допомоги Україні та намагається блокувати рішення Брюсселя з цього питання.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, у свою чергу, пообіцяв блокувати військову підтримку, хоч і не заперечує фінансування повоєнного відновлення.
Який шанс прийняття рішення
“Репараційний кредит” може бути прийнятий кваліфікованою більшістю – не менше ніж 15 країн, що представляють 65% населення ЄС. Це означає, що група із семи скептично налаштованих держав не може самостійно заблокувати рішення.
Проте дипломати визнають: ігнорування позиції Бельгії як ключового власника активів було б політично нежиттєздатним. Щоб повністю зупинити процес, опонентам була б потрібна Франція, проте її жорстке “ні” вважається малоймовірним.
