приїхали на день народження до молодшого онука. А на столі морквяний пиріг, та лист капустяний. Це що – святковий стіл? Чи в місті так модно столи накривати? Я її і питаю: «А чим, власне, ти чоловіка і дітей годувати зібралася? Капустою?». А вона мені і відповідає: «Я, мамо, давно хотіла Вам сказати, щоб Ви не возили до нас в дім м’ясо бідолашних тварин. Ми м’ясо не їмо, ми»

Син одружився п’ять років тому. Невістка – худенька і спокійна дівчинка – нам спочатку дуже сподобалася. За цей час у них з’явилося двоє наших онуків. Спочатку, я нічого не знала і навіть не здогадувалася. Приїдемо до них в гості, а на столі – тільки овочі. Ну, думаю: не встигла приготувати, нічого страшного, просто молода ще. Так, і які там продукти в цьому, їхньому, місті – одні хімікати.

Так, і ми ж не з порожніми руками приїжджаємо. Завжди веземо повні сумки продуктів. Ми-то в селі живемо, і у нас своє обійстя – город і тваринка всяка. Ось, і тягнемо сумки зі всякими соліннями-варіннями, ну і, звичайно, курочку-качечку домашню. Я і котлеток накручу-насмажу, і пиріжків всяких. Те, що вона сама ніколи котлетку не взяла, я уваги не звертала. Хто там її знає, може, вона на дієті якісь – це ж зараз модно.

Ну, онукам, начебто, не забороняла – вони все їли. А, тут, приїхали на день народження до молодшого онука. А на столі морквяний пиріг, та лист капустяний. Це що – святковий стіл? Чи в місті так модно столи накривати? Я її і питаю: «А чим, власне, ти чоловіка і дітей годувати зібралася? Капустою?». А вона мені і відповідає: «Я, мамо, давно хотіла Вам сказати, щоб Ви не возили до нас в дім м’ясо бідолашних тварин. Ми м’ясо не їмо, ми»,« Що, що? ».

Я так засмутилася, що ми відразу зібралися і – на вихід. А тепер, думаю: вона, ж, так і сина у свій табір перетягне, а онуків годі й говорити. Вони ж – хлопчаки, їм їсти м’яса треба, мінімум 3 рази в день. Потім думаю: а куди ж вона поділа, що ми привозили? Викидала чи що? Ми, значить, горбатимося, господарство розвиваємо, а вона – в смітник? Подзвонила я їй і сказала, що дітей у неї заберу. А вона: «Спробуйте». І спробую. Бач, яка знайшлася! Я, ось, завтра в опіку подзвоню і їм все розкажу, і нехай вони розбираються.

Але, якщо чесно, я не знаю, що робити. Якщо дітей в сиротинець заберуть – теж гарного мало. І я не можу їх забрати. У нас господарство велике, та, і садок далеко, та, і працюю я ще. Ось, сиджу і думаю: як же краще вчинити? Може, хтось з таким стикався? Гаразд, вони – дорослі, нехай живуть як хочуть. Але діти! Як напоумити невістку, що діти ростуть і повинні добре харчуватися? Або нехай розлучаються, а син з дітьми до нас переїде? У мене голова просто голова обертом йде.

Михайлина 63 роки.

Фото ілюстративне.

Источник

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!

приїхали на день народження до молодшого онука. А на столі морквяний пиріг, та лист капустяний. Це що – святковий стіл? Чи в місті так модно столи накривати? Я її і питаю: «А чим, власне, ти чоловіка і дітей годувати зібралася? Капустою?». А вона мені і відповідає: «Я, мамо, давно хотіла Вам сказати, щоб Ви не возили до нас в дім м’ясо бідолашних тварин. Ми м’ясо не їмо, ми»