13 лютого, міністр фінансів США Скотт Бессент прибув до України з чернеткою угоди, яка передбачає доступ до українських корисних копалин на суму 500 мільярдів доларів в обмін на підтримку з боку Вашингтона.
Угода між Україною та США передбачає стратегічне партнерство у сфері використання рідкоземельних металів в обмін на військову допомогу. Україна, яка має значні поклади критично важливих корисних копалин, може стати ключовим постачальником для американської промисловості, зокрема у виробництві високотехнологічної зброї, електроніки та оборонних систем. У відповідь США розширюють підтримку української армії, надаючи сучасне озброєння та військову техніку, що зміцнює обороноздатність країни перед загрозами з боку Росії.
Главред зібрав головне, що варто знати про угоду між США та Україною.
Що привіз міністр фінансів США до України
Міністр фінансів США Скотт Бессент передав Україні проєкт угоди про доступ до українських корисних копалин на 500 мільярдів доларів в обмін на підтримку з боку Вашингтона. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час пресбрифінгу після зустрічі з Бессентом. Він наголосив, що переговори були конструктивними, зокрема обговорювалися питання безпекових гарантій для України та співпраця у сфері корисних копалин.
Зеленський зазначив, що українська сторона отримала перший варіант документа від США та має намір ретельно його проаналізувати, щоб якнайшвидше узгодити всі деталі й підписати угоду, передає “Суспільне“.
Президент України наголосив, що під час переговорів не обговорювалося питання природних ресурсів на тимчасово окупованих Росією територіях.
Що отримає Україна в обмін на ресурси
Міністр фінансів США Скотт Бессент на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським у Києві назвав п’ять ключових причин, чому угода про партнерство між Україною та США є важливою для обох країн, передає Укрінформ.
“Цей документ (проєкт угоди про партнерство між Україною і США – ред.) є важливим з точки зору бачення президентом Трампом швидкого врегулювання цього конфлікту. Ми вважаємо, що це дасть українському народу подальші гарантії американської допомоги”, – сказав Бессент.
Зокрема, він зазначив, що така угода стане потужним сигналом для російського керівництва щодо зобов’язань США перед Україною.
Також вона продемонструє американцям, що обидві держави не лише поділяють спільні цінності та безпекові виклики, а й прагнуть узгодженості в економічних питаннях в інтересах американського народу.
Крім того, Бессент висловив переконання, що зростання інвестицій США в Україну після завершення війни сприятиме економічному відновленню країни та забезпечить більшу безпеку для її громадян.
“І по-п’яте, я вважаю, що ближчий погляд США на українську економіку може стати прискорювачем для постконфліктного відновлення”, – сказав Бессент.
На запитання щодо можливості застосування США військової сили для отримання доступу до українських ресурсів на окупованих територіях він ухилився від відповіді, зазначивши, що є міністром фінансів, а не міністром оборони.
“Я тут сьогодні, щоб підтримати Президента Зеленського і український народ у питанні економічної безпеки”, – сказав американський урядовець.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон продовжуватиме підтримку України в обмін на угоду щодо видобутку рідкоземельних металів. За його словами, президент США Дональд Трамп налаштований зробити все можливе для якнайшвидшого завершення війни. Він також підкреслив, що США віддані незалежності України, і американське суспільство має розуміти причини залучення їхньої країни до українських справ.
“У президента Трампа є план припинення цієї війни, і ми хотіли б укласти угоду про економічне співробітництво. І в обмін на цю угоду США продовжать надавати матеріальну підтримку Україні, її народу. Що ми маємо тут. І ми думаємо, що це стане сильним сигналом для американського народу про те, що гроші, які надходять в Україну, означають, що у нас спільні цінності, що у нас спільна безпека, і ми сподіваємося збільшити наші спільні економічні зобов'язання”, — пояснив міністр фінансів США як виглядатиме угода про співробітництво між Україною та США.
Бессент наголосив, що Трамп активно працює з усіма сторонами для припинення війни. Він також повідомив, що президент Володимир Зеленський проведе зустріч у Мюнхені з віце-президентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо, тоді як американський уряд перегляне документ про партнерство між державами.
“Ми вважаємо цей документ важливим. США та Україна мають спільні цінності, і ми хочемо зміцнити нашу економічну співпрацю. Ми вважаємо, що це важливий сигнал світу, суспільству та Росії, що ми стоїмо разом”, – наголосив глава Мінфіну США.
Окремо Бессент зазначив, що угода з Україною дозволить США зміцнити свої економічні зобов’язання в рамках партнерства з українським урядом і народом.
“Це забезпечить після завершення конфлікту довгостроковий щит безпеки для всіх українців”, – підкреслив він.
Чому Україна не підписала угоду із США
Президент України Володимир Зеленський сподівався на особисту зустріч із президентом США Дональдом Трампом, проте замість цього до Києва прибув міністр фінансів США Скотт Бессент, який представив фінансову угоду, яку Зеленський не підписав, повідомляє CNN.
“Він сподівався зустрітися з президентом США Дональдом Трампом особисто, щоб обговорити широке бачення миру, після того, як президент США припустив, що в п'ятницю вони можуть зустрітися, і його команда негайно почала намагатися запланувати цю зустріч. Замість цього йому представили тих, кого Зеленський назвав “серйозними людьми”, і передали через Бессента фінансову угоду, яку він не підписав”, – йдеться в матеріалі.
Автор статті зазначає, що ще одним розчаруванням для Зеленського стало повідомлення про другу за останні дні телефонну розмову між Трампом і Путіним.
“Ми не знаємо деталей того, про що говорили Трамп і Путін. Але ми можемо бути впевнені, що глава Кремля чекав цього моменту протягом трьох років – з нетерпінням чекаючи часу, коли його гротескна толерантність до сотень щоденних смертей може перетворитися на тріщину в єдності Заходу, або коли європейські члени НАТО отримають від свого американського гаранта повідомлення, що вони самі по собі”, – додає оглядач.
Кількома годинами раніше новий міністр оборони США Пітер Хеггет позбавив Зеленського надій щодо ключових аспектів мирної угоди. Зокрема, він заявив, що Україна не стане членом НАТО та не повернеться до кордонів 2014 року. Також будь-які миротворчі сили на лінії розмежування будуть не американськими, а європейськими або неєвропейськими, оскільки Європа повинна сама дбати про власну безпеку.
Якщо перші два пункти ще можна було передбачити, то питання складу миротворчих сил має вирішальне значення, адже без американських гарантій безпеки угода фактично втрачає сенс. Однак Хеггет дав зрозуміти, що цей варіант не розглядається.
Таким чином, почали вимальовуватися контури мирного плану, схожого на той, який ще у квітні 2024 року пропонував Кіт Келлогг. Тоді він виступив за миротворчі сили, укомплектовані європейцями, закликав Україну відмовитися від членства в НАТО та припустив можливість проведення виборів.
“І, що важливо, він сказав, що допомога Україні має бути перетворена на кредити, які Київ колись поверне. Можливо, це стало частиною пропозиції, яку Бессент зробив Зеленському в середу”, – зазначає експет.
Міністр фінансів США під час візиту до Києва також обговорював питання рідкоземельних корисних копалин. Однак CNN нагадує, що у 2017 році Дональд Трамп уже зацікавився подібною пропозицією в Афганістані, проте зрештою підписав угоду з талібами.
Видання зазначає, що є підстави вважати, що нинішній підхід Трампа базується на більш послідовних принципах і ретельній підготовці. Його команда, очевидно, вела конфіденційні переговори та, схоже, втілює план, який Кіт Келлог запропонував раніше. Це вимагає дисципліни, але також хитрості та терпіння для його реалізації.
У Путіна є всі ці якості, і для нього перемога в Україні визначає не лише особисте політичне виживання та спадщину, а й глобальний баланс сил на десятиліття вперед.
Щодо Трампа, то війна в Україні для нього – це питання, яке він вважав можливим вирішити за 24 години після приходу до влади і яке, на його думку, взагалі не почалося б, якби він був президентом у 2022 році. Це не його пріоритет, як і Зеленський.
“Людина на вершині його списку викликів – Путін. Саме з ним він прагне укласти мир, навіть попри те, що Сполучені Штати технічно не перебувають у стані війни в Україні. І це поки що все, що нам потрібно знати”, – резюмує Нік Волш.
Реакція Офісу президента
У відповідь на матеріал CNN про те, що Володимир Зеленський не підписав угоду зі США, “Суспільне“, посилаючись на джерела в Офісі президента, повідомило, що українська сторона наразі аналізує проєкт фінансової угоди зі США щодо рідкоземельних корисних копалин. Відповідь на цю пропозицію планують надати під час зустрічі з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом у Мюнхені.
За даними джерела, під час телефонної розмови Зеленський запевнив президента Трампа, що Україна отримала проєкт угоди, розпочала його аналіз і надасть офіційну відповідь під час запланованих переговорів у Мюнхені.
“Готуємось зробити все максимально ефективно, щоб дати якнайбільше користі Україні та Америці і зробити це успіхом. Сам президент Трамп не звертався підписати цю угоду, обговорення йшло з міністром фінансів США. Президент Трамп все сприйняв в розмові позитивно”, — розповіло джерело.
Коли підпишуть угоду між Україною та США
Україна та США можуть підписати угоду щодо корисних копалин уже 14-16 лютого або навіть раніше. Проєкт цього документа сьогодні привіз до Києва міністр фінансів США Скотт Бессент. Про це заявив президент України Володимир Зеленський 12 лютого.
“Я знаю, що нашій команді передали перший проєкт угоди від Сполучених Штатів про партнерство між нашими країнами. Я дуже хочу, щоб наша команда вивчила цей документ, і ми зробимо все, щоб якнайшвидше вивчити і підписати цей документ. Тому що Сполучені Штати — це наші головні партнери. Я зі свого боку зроблю все, щоб наша команда чиновників зараз попрацювала ці найближчі два дні і мала можливість зафіксувати конкретні домовленості вже в Мюнхені”, — зазначив президент України.
Що має отримати Україна в обмін на рідкоземельні метали – думки експертів
Ексголова Луганської військово-цивільної адміністрації та колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука в інтерв’ю Главреду прокоментував ідею президента США Дональда Трампа щодо обміну українських рідкоземельних металів на допомогу від Вашингтона.
Він зазначив, що теоретично така угода не є чимось надзвичайним.
“Якщо у нас є можливості, то чому б ні? Хочу нагадати, що Радянський Союз за ленд-ліз розраховувався ще за Горбачова, можливо, навіть після розпаду Союзу щось ще сплачувала Росія за ленд-ліз від США, який СРСР отримував під час Другої світової війни”, – навів приклад Тука.
Він анголосив, що Якщо ми не змогли захистити себе та втратили можливості посилити власну безпеку, то доведеться за це платити. Най його думку, це цілком справедливо.
Тука також підкреслив, що наразі немає сенсу обговорювати деталі—вартість, обсяги та умови угоди, оскільки відсутня конкретна інформація.
“Зараз хтось скаже, що у нас літію на 15 трильйонів доларів, тож дайте нам 15 трильйонів і заберіть дві лопати літію. Це популізм. Усе це не так працює”, – зазначив він.
За його словами, вимоги висувають ті, хто сильніший, а Україна наразі може лише пропонувати. Він наголосив, що хотів би укласти з США угоду, подібну до тієї, яку має Ізраїль, адже це зробило б питання вступу до НАТО менш актуальним.
На його думку, прямих двосторонніх угод цілком достатньо, навіть попри загальне захоплення НАТО.
“Крім того, завдяки подіям, які зараз розгортаються в Україні, всі оцінили вкрай низьку ефективність ООН. Також неодноразово на власному досвіді ми мали змогу переконатися у недосконалості алгоритмів ухвалення рішень в Євросоюзі, коли різні “орбани” можуть блокувати ці рішення. Таким чином, ефективність таких організацій, як ЄС, ООН, НАТО тощо, де рішення ухвалюється консенсусом, я дуже низькою”, – вказує він.
