Коли нафтопереробні заводи знищуються ударами, а санкції роблять продаж нафти майже нездійсненним завданням, економіка країни-агресора починає тріщати по швах. Політичний аналітик Віталій Портников пояснює, що саме зараз відбувається в Росії і чому ризик внутрішніх бунтів там тільки зростає. Про це він розповів у своєму новому аналітичному відео на YouTube.
За словами Портника, руйнування НПЗ створює ефект доміно. Росії доводиться перерозподіляти величезні обсяги сирої нафти, які раптово виявляються «зайвими», тому що переробити їх всередині країни стає ніде. Але ще гірше — те, що продавати цю нафту тепер майже неможливо.
Він цитує ситуацію буквально: «Разом з цим звільняється величезна кількість сирої нафти, яку потрібно комусь продавати, а після введення нових санкцій Сполучених Штатів нафтопереробні комбінати в Індії, Туреччині, навіть у КНР відмовляються від закупівель російської нафти. Таким чином, пристосувати кудись додаткові обсяги нафти росіянам стає все складніше».
Це означає, що найбільші нафтові компанії РФ зіткнуться з неминучим скороченням видобутку. Продавати нікому, переробляти ніде — галузь починає захлинатися власною сировиною. Портников підкреслює: «Це означає, що найбільшим нафтовим компаніям РФ доведеться скорочувати видобуток нафти у зв’язку з тим, що її нікому буде продавати і не буде можливості переробляти цю нафту на нафтопереробних заводах самої Російської Федерації».
Так формується те, що журналіст називає енергетичною пасткою. З одного боку — нові жорсткі санкції США, ініційовані адміністрацією Дональда Трампа. З іншого — прицільні удари Сил оборони України по нафтовому сектору Росії. Разом вони створюють умови, за яких економіка РФ не просто слабшає — вона починає деградувати прискореними темпами.
Портников прогнозує, що наслідки для Росії будуть тривалими і болючими: «Ця пастка повинна сприяти деградації російської економіки і створенню умов для соціального вибуху в Росії з подальшими деградаційними процесами для самої Російської Федерації в найближчі непрості для неї десятиліття».
По суті, Росія вступила в період, коли її головний ресурс перетворюється на її ж проблемну зону. А помилки політичного керівництва накладаються на ударні дії України і наростає ефект, який Москва вже не контролює.
