Поранений військовослужбовець 5-го батальйону 112-ї окремої бригади Сил територіальної оборони вийшов з полону та вивів із собою двох російських військових.
23 січня 2026 року в районі Костянтинівки двоє військовослужбовців 5-го батальйону 112-ї ОБр ТрО Ігор Максимчук (“Хміль”) і Володимир Александров (“Позитив”) потрапили в засідку під час виходу до точки по посилки.
Деталі повідомляє пресслужба 112-ї ОБр ТрО.
“Хміль”, командир міномета, дістав кульове поранення в груди, а “Позитив” був поранений у ногу і не міг самостійно пересуватися. Російські окупанти затягнули обох до будинку, а згодом змусили “Позитива” повідомити командування, що він тяжко поранений.
У наступні дні командування батальйону планувало евакуацію та продовжувало скидати медикаменти й посилки, вважаючи, що бійці залишаються пораненими. 24 січня піхотна група батальйону зафіксувала ворога поруч, після чого FPV-дрони завдали удару по позиції.
На фото — частина бійців, які брали участь в рятувальній операції / © Міноборони України
Увечері ”Позитив” вийшов на зв’язок і повідомив, що двоє окупантів втекли, а ще двоє залишилися пораненими. Саме тоді він зміг переконати двох росіян здатися і готувався до виходу на евакуацію.
Протягом кількох днів готували операцію: скидали медикаменти, ноші, їжу й теплий одяг, планували маршрут. 29 січня на проміжну точку вийшов запасний НРК “Тарган 3К”, а вранці стартував основний НРК “РИСЬ PRO” разом з евакуаційною групою з чотирьох військових 5-го батальйону.
Під час виходу “Позитив” і двоє полонених рухалися разом, але один з полонених загинув від удару по НРК. “Позитив” і другий полонений сховалися у будівлі, а наступного дня їх евакуювали за допомогою НРК до відносно безпечної зони, де “Позитиву” надали медичну допомогу. У нього роздроблена тазова кістка та пошкоджений суглоб, стан стабільний. Полонений росіянин переданий для допиту.
Операція стала можливою завдяки злагодженій роботі понад 30 людей 5-го батальйону 112-ї ОБр ТрО: операторів БпЛА, НРК (“Крава”, “Бен”, “Термінатор”), медиків, техніків, розвідників, евакуаційної групи та командирів мінометних підрозділів.
На жаль, доля Ігоря Максимчука (“Хміль”) наразі невідома. Він вшанований орденом “За мужність” III ступеня і заслужив повагу за виконання завдань з честю та гідністю.
Командування та бійці бригади висловлюють безмежну вдячність усім, хто долучився до операції.
Раніше молодший сержант першого корпусу “Азов” Нестор Барчук розповів, чому Росія вкрай рідко погоджується на обмін військовополонених з підрозділу “Азов”.
